Архієрей висловив свою думку щодо заклику глави «ПЦУ» до діалогу про єднання.

Відкрите звернення до Предстоятеля Української Православної Церкви опублікував митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука 15 серпня 2024 року. У своєму посланні архієрей висловив думку щодо заклику глави «Православної церкви України» до УПЦ невідкладно, без будь-яких попередніх умов, розпочати діалог про єднання.

Нижче публікується повний текст звернення митрополита Луки.

Відкрите звернення до Блаженнішого Онуфрія,

Митрополита Київського і всієї України

Ваше Блаженство, прочитавши звернення керівника «ПЦУ», яке було звернене не лише до Вас, а й до всього духовенства та вірян нашої Церкви, я наважуюсь висловити свою думку про суть викладених у ньому пропозицій.

Я та довірена мені Богом паства завжди молимося і молитимемося за те, щоби були зцілені розколи та небудування серед людей, які сповідують Православну віру в нашій країні, і щоб нарешті настав мир та довгоочікувана духовна єдність. Бажання мого серця – щоб увесь наш народ єдиними устами та єдиним серцем оспівував Святу Трійцю. Але Ви, звичайно ж, розумієте, що цю єдність неможливо створити штучно, і має бути створена не навколо національних, політичних чи якихось інших земних переваг. Ця єдність можлива лише навколо Христа та у Христі. А вона можлива виключно на канонічному фундаменті Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви.

Благодать священства і визнання апостольського спадкоємства духовенства не можуть бути рішенням адміністративного порядку. Воно може бути істинним і дійсним лише за умови звершення самого таїнства особами, які мають на це канонічне право. Без дотримання такої умови ми внесемо в наші таїнства хаос, що призведе не до єдності, а до руйнування засад церковного життя.

Архітектори й родоначальники нинішніх розколів діють не заради Церковної єдності, а всупереч їй, ігноруючи не лише думки багатомільйонної пастви, але й канонів. Створюючи церковні новоутворення, вони сподіваються, що православним народом можна маніпулювати за допомогою пропаганди або страху насильства. На прикладі нашої пастви можна сказати, що це не вдається. Так званий об'єднавчий собор, який ініціювали окремі політичні лідери, ставив за мету не досягнення єдності Православ'я на території нашої Батьківщини, а його знищення шляхом прямого насильства над канонічним правом та церковною традицією.

Ми не відмовляємось від діалогу з усіма людьми доброї волі, які щиро хочуть єдності Православ'я в Україні. Але особисто для мене залишається загадкою, як можна, застосовуючи насильство, погрози, побиття, підробку, святотатство та злодійство, говорити про необхідність любові та миру? Як можна, творячи справи темряви, говорити про світло? Бог бачить серця людей. Перше, з чого, на мій погляд, мав би розпочатися діалог про нашу єдність, так це з визнання тих злодіянь, які були скоєні щодо нашої Матері-Церкви, і покаяння в них.

В обговорюваному зверненні свідомо, або з непорозуміння, міститься низка неточностей та помилок. Ніде і ніколи як офіційно, так і в приватних бесідах, Блаженніший Володимир (Сабодан) не висловлював думки про те, що нам потрібно терміново досягти єдності, ігноруючи канони Православної Церкви. Він завжди стверджував протилежне. Його чітка позиція всім нам була відома – єдність на твердому канонічному ґрунті! Правда й те, що втручання Вселенського патріарха було «канонічно обґрунтованим». Більше того, мені відомо, що сам Вселенський патріарх публічно при особистих зустрічах (в одній із них я брав участь у Тбілісі) з представниками нашого єпископату всіляко відкидав «чутки» про те, що він збирається визнавати «церквою» тих, кого сам нещодавно називав розкольниками. Він усіляко заперечував і те, що ведеться підготовка до проголошення «томосу». Але, кажучи одне, насправді Вселенський патріарх робив інше, що також, на мою думку, несумісне з євангельською етикою та мораллю.

Ваше Блаженство, Ви знаєте, що всі ті претензії, які ми зараз чуємо з вуст деяких політиків і депутатів, є надуманими й повністю позбавлені здорового глузду. Наша совість чиста перед Богом та нашим народом. Нам нема за що стидатися і нічого соромитися. Будь-які переслідування, утиски та погрози з боку ворогів нашої Церкви не зможуть похитнути нашу віру та впевненість у своїй правоті. Проте будь-які компроміси з людьми, які слугують мирським інтересам, зроблять нас тільки вразливішими. Нас не зрозуміють і не підтримають представники інших Помісних Церков, які без остраху вступили на наш захист на міжнародному рівні. Оскільки ми в цьому випадку втратимо Божу допомогу.

Я не маю сумнівів, що це звернення керівника «ПЦУ» продиктоване не бажанням бути єдиними з нами в дусі та істині, а іншими намірами, які далекі від цих бажань. Від себе особисто і від імені довіреної мені Богом пастви, відповідаючи на це звернення, я хотів би ще раз наголосити на тому, що досягнення єдності Церкви Божої може бути досягнуто лише за умови повернення в Її лоно тих людей, які ухилилися від Істини і стали на шлях неправди.

Ваш смиренний послушник

Лука, митрополит Запорізький і Мелітопольський