Що сказав афонський старець митрополиту Сергію на Афоні.

Фото Наталі Горошкової

Нинішній день явив нам торжество Православ'я.

Торжество, в якому вся наша суть, мета нашого життя. Мета життя - бути у Христі, зустрітися з Христом, щоб Христос міг жити в нас. І в цій єдності всі ми єдині.

І хоч в малому ступені в порівнянні з вічністю, ми відчули Божу ласку в ці святкові дні. І дощик з ранку, і сонце, і вітерець. Дай Бог нам зберегти цю єдність!

Господь нам показує, що не ми Його бережемо, ми немічні, але Господь Своєю милістю зберігає нас в єдності з Собою.

І це те, що дає нам радість і сенс життя. Те, що дає нам сили все перенести, те, що дає нам надію на життя вічне.

Дай Боже, щоб ми жили цією надією. Коли будемо усвідомлювати, що єдине наше сподівання на життя вічне, то все тимчасове буде нам під силу і не буде здаватися страшним.

Терпіння, смиренність, лагідність, прояв любові, милосердя і інші чесноти з'являються саме в важких обставинах, у випробуваннях, а не коли все гаразд. Дай Бог зберегти той дар благодаті, який дав нам Господь, щоб і нинішні заходи провести, і земне життя наше гідно прожити, і успадковувати торжество вічної любові в Царстві Небесному.

Не треба нічого боятися. Де страх, там немає любові.

Це одна з хитрощів ворога нашого спасіння, він хоче налякати нас, збентежити. Ми були нещодавно на Святій Горі Афон і розмовляли зі старцем про сьогоднішній день, про випробування. І він раптом перериває і каже:

«А що, Господь хіба помер? Господь живий! Ось, про що потрібно пам'ятати. Ми покликані жити з Господом. І він ще додав: «Радійте, що ви знаєте Господа. Радійте, що знаєте шлях до порятунку. І радійте тим обставинам, які вас примушують мимоволі звертатися в молитві до Христа».

Він живий! Він завжди і навіки Той Самий!

Треба жити з радістю і надією бути з Христом завжди. І в земному житті, і у вічному. І тоді нам буде така радість, яку ніхто не зможе відняти у нас.

Тому будь-які страхи - це відрив від Христа. Спроба послабити віру. Це вражі хитрощи. Тому страху не убоїмося, не збентежимося, тому що з нами Господь.

Страх людський - ніщо. Страх Божий - наш порятунок.

І найстрашніше забути про Христа. Будемо радіти і сподіватися, наспівуючи великодні пісні, не звертаючи уваги ні на який негатив.

Записала Наталя Горошкова