Багато з нас живуть і не усвідомлюють, який важкий гріх увійшов в їхнє життя, скував їх серця. Цей гріх – нарікання. Будь-яке наше невдоволення – прояв цього гріха. 

Нарікання вкрай небезпечне. Воно не таке очевидне як інші пристрасті: сріблолюбство, блуд, згубні звички, але воно поступово завойовує душу, бере над людиною верх, практично у всіх сферах життя.

Розглянемо наше життя. Ми часом не віддаємо собі звіт в тому, що день, як правило, починається з нарікання: не виспався, погана погода, втома, невдоволення іншими, роботою, сім'єю, недооціненість... і так цілий день.

Поступово і непомітно для нас, невдоволення зростає і нарікання стає другою натурою. Ми ремствуємо постійно. І небезпека полягає в тому, що нарікання переростає, часто непомітно для нас самих, в ненависть до Творця, ми в Ньому починаємо бачити джерело всіх бід.

Підступність даного гріха – в його непримітності і невловимості. Потрібно бути духовно тверезим, щоб відстежити його згубну дію. З боку, наше невдоволення виглядає досить невинно. Ну, подумаєш, – понив трохи, подумаєш, не задоволений чимось.

Але це не так, нарікання – далеко ненешкідливе. Воно пускає глибоке коріння і позбавляє людину радості і віри.

Тому слід ретельніше стежити за собою. Будьте прискіпливі до себе і поблажливі до інших.

Записала Наталя Горошкова