Керуючий справами УПЦ про значимість прийдешнього засідання Священного Синоду Кіпрської Православної Церкви.

Свт. Августин Блаженний: «Ми віримо в святу соборну Церкву. Однак єретики та розкольники також називають свої громади церквами. Але єретики, помилково мислячи про Бога, спотворюють саму віру, а розкольники беззаконними поділами відступають від братньої любові, хоча вірять у те ж саме, що і ми. Тому ані єретики не належать вселенській Церкві, яка любить Бога, ані розкольники не належать до неї».

23 листопада 2020 року відбудеться засідання Священного Синоду Кіпрської Православної Церкви.

Воно проходитиме на тлі вкрай негативних і сумних подій. у першу чергу йдеться про ухвалення Архієпископом Кіпрським Хризостомом одноосібного рішення поминати в диптихах Православних Предстоятелів керівника «ПЦУ».

Цей самовільний крок, який був зроблений без узгодження з членами Священного Синоду, не тільки де-факто розколов Кіпрську Православну Церкву. Він також призвів до неможливості звершення молитовного та євхаристичного спілкування нашої Церкви з Архієпископом Кіпрським.

З огляду на це багаторазово зростає значимість підсумків згаданого засідання, а також взагалі результатів врегулювання проблеми, викликаної діями першоієрарха Кіпрської Церкви. Адже наразі в межах відповідної дискусії вирішуються два основоположні питання.

Перше стосується перспектив збільшення розколу світового Православ'я. Кіпрська Церква може або посилити, або не посилити розрив всеправославної єдності. Це не просто відповідальний, але й воістину доленосний вибір. Оскільки за його підсумки доведеться тримати відповідь перед Богом. Фактично на шальках терезів зараз знаходяться вірність Господу і готовність слідувати курсом, що легалізує розкольників і нищить основи Православного віровчення.

Друге питання впирається в тематику соборності. Відповідне рішення щодо поминання «ПЦУ» було ухвалено самочинно, методом волюнтаризму. І якщо воно не буде скасовано, то виникне прецедент встановлення верховенства влади одного ієрарха над соборним механізмом церковного управління. Де-факто йдеться про можливість затвердження формату «папізму» в конкретній Православній Церкві. До яких неблаговидних наслідків у перспективі може привести подібний розвиток подій, упевнений, пояснювати не варто.

Виходячи з цього, можна сміливо сказати, що зараз на плечі єпископів Кіпрської Православної Церкви покладено дуже серйозний тягар відповідальності. Від їхньої позиції залежить як доля соборності в їхній Церкви, так і її єдності.

Нехай Господь дарує їм мудрості, сил та мужності зробити правильний вибір!

Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній,
керуючий справами Української Православної Церкви