Успенський піст йде до свого завершення. Як ми знаємо, по строгості цей піст порівняється з Великим, але час для проведення цього посту, в якомусь сенсі, більш складний. Тут і світські свята, і сама атмосфера літніх відпусток, часом досить легковажна. 

Про що зазвичай думають люди в кінці літа? Ах, встигнути б побувати на морі, встигнути б закатати побільше домашньої консервації на зиму, встигнути б зібрати дітей до школи…

Все це саме по собі не є чимось поганим. Але чи багато християн замислюються, а як ми провели Успенський піст?

За домашніми клопотами забувається найголовніше. Ні, мова піде не про якісь високі духовні подвиги або про здобуття чеснот. У наші проблемні дні нам би варто було запитати себе, чи багатьом людям ми допомогли, нехай навіть не матеріально – добрим словом, моральною підтримкою, розрадою і доброю порадою? Чи не забули за життєвими турботами про ближнього? І добре ще життєві турботи. Скільки часу ми проводимо за нескінченним скролінгом новинних стрічок в смартфонах або зовсім – за переглядом дурних і порожніх відео-роликів або за диванними політичними баталіями.

Звичайно, ми не затворники і не можемо жити в інформаційному вакуумі, але цифровий шум має властивість закривати від нас найголовніше в житті – спілкування з Богом і допомогу ближньому.

Які головні, дані нам заповіді? «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм. Ця є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна їй: Возлюби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях затверджується весь закон і пророки» (Мф. 22:37-40). Ми ж самі приховуємо себе за допомогою цифрової завіси від виконання цих заповідей. Деякі навіть думають, що зайняті важливою справою в мережі: постять іконки і цитати святих отців, пишуть гнівні коментарі на адресу супротивників Церкви і розкольників. Але якщо немає любові до Господа і любові до ближнього, все це не зможе компенсувати головне і перетвориться в суєту з духовним забарвленням.

І зараз, коли до кінця посту залишилися лічені дні, давайте спробуємо струсити себе, протверезитися, відволіктися від нескінченних «важливих» справ і спробувати хоч трохи принести добра в цей суєтний світ.

Записала Наталя Горошкова