Сьогодні ми згадуємо грандіозну за своїм значенням подію: Господь явив світові Свою Божественну славу.

Це одкровення змінило світ. Людям відкрилося, що крім земного світла, матеріального, є і Божественне: «Я – світло світові…» (Ін. 8:12). Виявляється, людина потребує не тільки сонця, а душі необхідне Божествене світло, що преображає.

Господь відкрив величний покрив і явив апостолам лише частину Своєї Божественної слави. Бо неможливо для людини побачити славу Божу і залишитися живою. Слідом за апостолами і ми з благоговінням припадаємо до ніг Спасителя, преображаючись у променях Його всепроникного світла.

Що означає преобразитись? Преображення – це свобода. Саме через преображення ми повертаємося до абсолютної свободи, яку Господь так великодушно дарував людині.

Свобода від пристрастей та гріха, від свавілля та самоврядності, від страху та зла.

Преображенна душа не знає страху. Вона вдихає вже інший, неземний аромат, сповнений благодаттю Святого Духа. Все навколо забарвлюється у дивовижні та чарівні барви небесного Єрусалиму.

Мета людського буття – день у день, рік у рік преображатися, тобто обожнюватися, прагнути Божественного Образу. Це нескінченна і безцінна праця.

Преображаючись, ми відкриваємо нові грані буття, нові щаблі у взаєминах із Богом, нові глибини своєї особистості.

Преображення неможливо далеко від людей. За винятком подвижників, яким Господь вказав на шлях затвора. Люди, що оточують нас, допомагають нам преображатися, як би складно не складалися стосунки з ними.

Без сторонньої допомоги нам не впоратися. Не можна без належного огранювання відполірувати камінь. І Господь направляє тих людей, які допомагають нам отримати належне огранювання.

Немає нічого ціннішого за свободу. Немає нічого солодшого за свободу. Свобода – це невичерпний Божественний потік. Тому поза Богом немає свободи.

Якби людина усвідомила це, вона б відразу постаралася позбутися важких і болісних кайданів цього світу, нав'язаних ззовні.

Відчуття свободи залежить від зовнішніх чинників. Людина може виконувати всі свої обов'язки перед суспільством, сім'єю, законом, але залишатися усередині вільною. Не потурати собі та іншим, не брехати, не боятися, не здаватися, а бути залишатися вірною Господу та Його Слову не зі страху, а з любові.

Стати вільним – як заново народитись. Бути вільним означає любити. Справжня любов, яка не знає меж і простору, умовностей і часу, походить із вільного серця. Чим преображене, вільніше серце, тим чистіше і вище любов.

Записала Наталя Горошкова