Ми увійшли до Хрестопоклонного тижня, і цим Великим постом його символічне значення стало для нас як ніколи реальним.

Не секрет, що багатьма людьми хрест Христів сприймається як прикраса, оберіг або ж як данина традиції. Але для християн це символ нашого спасіння. Нагадування про страшну жертву Спасителя за всіх людей.

Але це символ і нашого особистого хресного шляху – спільного несення хреста з Христом, як сказав Він Сам: «…Хто хоче йти за Мною, відкинься себе, і візьми хрест свій, і йди за Мною» (Мк. 8:34). Сьогодні це слово спрямоване кожному з нас буквально.

Преподобний Нікон Оптинський в одному з повчань згадував бесіду зі своїм духовним отцем – преподобним Варсонофієм: «Одного разу в п'яту неділю Великого посту, після Літургії, прийшовши до своєї келії, він запитав мене, чи звернув я увагу на те, яке читалося за Літургією Євангеліє і, вказуючи на слова: “Ось сходимо до Єрусалиму, і буде відданий Син Людський... і поглумляться з Його, і вразять Його, і оплюють Його”, сказав: “От ступені сходження до гірського Єрусалиму: їх треба пройти. На якій мірі ми знаходимося?».

Ця розмова щодо преподобного Никона виявилася пророчою: йому довелося пережити закриття його святої обителі та вигнання з неї, арешти та заслання, в якому він сповідницько помер.

І зараз, коли православних хочуть вигнати з нашої святої Києво-Печерської Лаври, ми багато в чому можемо наблизитись до тих відчуттів, що пережив і прп. Нікон Оптинський, і всі наші предки, що зіткнулися з найжорстокішими переслідуваннями минулого століття.

І ось, згадуючи Великим постом Хресні муки Господа, про те, як Його гнали і принижували, як зраджували і наклепували на Нього, яким стражданням зазнавали, кожен, слідом за прп. Ніконом може запитати себе: на якому ми етапі? Чи поділяємо ми страждання нашого Спасителя чи, можливо, намагаємося від них втекти?

І так само ми повинні себе запитати: з ким ми? Чи з Христом на Його Хресному шляху, чи, можливо, зі зрадником-Юдою, з фарисеями, з єрусалимським натовпом, що кричить: «Розіпни Його!», з Його мучителями і катами.

Вибір за кожним, відмежуватися та уникнути його неможливо. Але, як би не глумилися над Христом Його мучителі, ми знаємо, що за хресною дорогою, за стражданням і смертю завжди йде Воскресіння.

Записала Наталя Горошкова