Ми вже говорили про те, наскільки небезпечна для душі брехня, особливо якщо вона використовується «заради великої мети». У цьому сенсі не менш небезпечне явище, яке відоме під назвою «подвійні стандарти».

З ним, мабуть, стикався кожен з нас. Суть цього явища проста. Як висловився в давню епоху один тубільець, розмірковуючи про те, що є добро і зло: «Добро – це коли я вкраду багато корів, а зло – коли в мене вкрадуть». Це ще називається подвійною, чи «готтентотскою» мораллю.

І зараз це також дуже поширене. Якщо щодо нас здійснена якась несправедливість, ми всіляко викриватимемо її, але якщо те саме діяння створимо ми самі або люди, близькі нам, то ми готові бути поблажливішими і навіть виправдовувати цю несправедливість.

Часом у подібному виправданні люди доходять до крайньої міри інфантильності, нагадуючи маленьких дітей: «якщо йому можна, то й мені теж», «а він перший почав» і т. ін. Але ж несправедливість від цього не перестає бути несправедливістю, а зло не перестає бути злом.

Коли ж людина, яка не має в собі Бога, стикається зі злом, якого вона бажала (а можливо, і робила) ближньому, то часто простодушно і здивовано вигукує, як персонаж старого анекдоту: «А мене за що?»

На жаль, але в наші дні, коли люди в усьому світі розділені та ненависть ллється через край, подвійні стандарти використовуються як ніколи раніше.

Однак ми забуваємо, що може колись у відсталих примітивних суспільствах це і вважалося нормою, але у християн все має бути інакше.

Згадаймо, що нам з приводу подвійної моралі говорить Господь. «…Яким судом судите, таким будете судимі; і якою мірою міряєте, такою і вам мірятимуть» (Мт. 7:2).

Сказано чітко та безапеляційно. Немає жодних застережень, жодних лазівок, жодних умов. Які вимоги ти висуваєш ближнім, такі самі будуть пред'явлені тобі самому. І тут немає варіантів для своїх, для християн, для праведників: закон єдиний для всіх.

Наприкінці часів судимі будуть усі люди. Але від нас самих, не тільки від наших діянь, а й від того, як ми судимо інших людей і себе, як ми ставимося до вчинків інших та своїх, залежить, наскільки суворим буде наш особистий останній суд.

Записала Наталя Горошкова