Митр. Антоній (Паканич): Церква Христова – не іграшка, а живий організм

Митрополит Антоній (Паканич) про неприпустимість нападок на Церкву в цивілізаційному суспільстві. 

Людину нічому не вчить ні час, ні досвід, ні історія. Скільки років окремі люди воювали з Церквою, але не зрозуміли сенс гірких уроків досі.

Церква – це основа світу, фундамент людства, світло в темряві, надія.
Воюючи з Церквою, людина рубає гілку на який сидить. Вона позбавляє себе можливості бути людиною, втрачає зв'язок з джерелом життя, а значить з самим життям, вбиває себе болісно і довго.

Безумовно, вибір робить кожен сам за себе. Ніхто нікого не змушує йти до церкви, вірити. Ця справа суто особиста. Невільник – не богомольник, як то кажуть.
Але чому ж тоді Церкву намагаються знищити, загнати в кут? І хто? Ті, кого нікуди не тягнуть і нічого не нав'язують. Де ж тут задекларовані демократичні цінності і права?

Наші можновладці заявляють постійно про свободу вибору, слова, віросповідання. Але за фактом подій, що розгортаються навколо Української Православної Церкви, ми бачимо, що всі ці закони не діють. Церква знову і знову терпить нападки.

Ось і сьогодні сталася низка підпалів наших храмів, є постраждалі. Хто відповість за це?

В якій ще правовій державі можливі подібні ексцеси? Такі прецеденти важко і відшукати, якщо навіть постаратися.

Потурання і безкарність радикальних елементів, які витворяють беззаконня – величезний репутаційний мінус країні, яка заявляє, що йде цивілізаційним курсом. Це неприпустима ситуація.

Повага один до одного – основа демократичного суспільства. Суспільства, де не ущемляють прав.

Церква – це не іграшка, а живий організм. Це мільйони віруючих, які мають право на віру і це право у них ніхто не може відняти.

Церква (а не політичний проект) – це завжди була Церква Христова і плоть від плоті свого народу. Вона розділяла всі його біди і напасті, втішала під час воєн і лих, допомагала і зцілювала. Так було століттями і так буде завжди.

Церква як любляча мати  – все прощає і завжди готова зрозуміти і прийняти.

Вона не залишить своїх чад без розради і радості, світла і любові. Будь-які нападки на церкву не залишаться без відповіді. Порушення духовних законів і законів земних тягне за собою покарання. На цьому Законі тримається Всесвіт.

І якщо настануть часи, коли в світі не залишиться добра, то Церква робитиме добро зі зла, бо його більше нема з чого робитиме.

Записала Наталя Горошкова

Опубликовано: нд, 26/04/2020 - 12:23

Статистика

Всего просмотров 9,229

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle