Настав рятівний день. Сповнилося стародавнє пророцтво. «Діва прийме в своїй утробі і народить Сина, Якого назвуть Емануїл, що означає з нами Бог» (Іс. 7:14).

Сьогодні ми молитовно згадуємо той дивовижний день. День, коли Всемогутній і Незбагненний Бог вселився в утробу Діви Марії і став людиною, щоб врятувати мир, що гинув. Милосердний Бог так полюбив людину, що зменшився до неї. Він став одним із нас. Чудо зачаття Немовляти Христа неможливо осягнути людському розуму; воно – таємниця благочестя, доступна лише вірі (1Тим. 3:16).

За словами святого Іоанна Златоуста, свято Благовіщення корінь і початок всіх свят. Саме в явленні Архангела Гавриїла Пречистій Діві Марії Церква бачить початок нашого спасіння.

Пресвята Діва – найчистіший і найпрекрасніший плід, що дозрів коли-небудь на землі; найкращий зразок того, якою може бути людина; вершина творчої енергії Творця; жертва, принесена Богу людством. І Господь прийняв цю жертву, обдарувавши у відповідь благодаттю Святого Духа.

Плеяди християн у всі часи надихалися життям Діви Марії, Її ликом. Багато святих вихваляли Богородицю, намагаючись знайти найкрасивіші, благородніші, ніжніші слова та епітети. «Ніколи жодна ключова вода не була настільки чистим дзеркалом сонця, як Пречиста Діва Марія була дзеркалом чистоти. І ранкова зоря, що народжує сонце, засоромилася б перед чистотою Діви Марії, що народила Безсмертне Сонце, Христа Спаса нашого. Яке коліно перед Нею не схилиться, котрі вуста не кричать: «Радуйся, Благодатна! Радуйся, Зоря спасіння людського! Радуйся, Найчесніша херувимів і Найславніша серафимів! Слава Сину Твоєму, Господу нашому Ісусу Христу, з Отцем і Святим Духом – Трійці Єдиносущній та Нероздільній, нині і повсякчас, у всі часи та на віки віків. Амінь» – писав свт. Миколай (Велимирович)

Благовіщення – це вічна надія на спасіння; це ранкова роса, що вгамовує спрагу після спекотної ночі; це схід, що горить у пітьмі. Це перше, після гріхопадіння, єднання загиблої людини з Єдиним Богом, яке відбулося в серці Діви Марії.

Ми вторимо сьогодні радісній ангельській пісні, яка у всій повноті розіллється по землі та всьому Всесвіті через дев'ять місяців: «Слава у вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління» (Лк.2:14) «Славу Богу» – серцева пісня Діви Марії, «мир землі» – обіцянка Спасителя.