Факт подачі такого позову свідчить про публічну дискримінації віруючих УПЦ на державному рівні, вважають правозахисники.

Мерія м. Золочева подала у Золочівський районний суд позов про знесення огорожі навколо будинку ієрея Максима Йоенка, клірика Львівської єпархії Української Православної Церкви. 3 вересня 2020 року розпочалася стадія підготовчого судового засідання за цим позовом, повідомляє Protiktor.com.

Конфлікт у м. Золочів широко освітлювався в ЗМІ з огляду на те, що міський голова Ігор Гриньків разом із депутатами та активістами провів збори місцевих жителів, на яких було прийнято низку рішень: зокрема, про необхідність знесення металевої огорожі навколо земельної ділянки, на якій нібито її власник планує будувати храм, і «про заборону діяльності в Україні Української Православної Церкви Московського Патріархату». Незабаром після проведення цих зборів невстановлені особи без будь-яких рішень суду зруйнували огорожу навколо приватної території.

«Тепер перед судом поставлено питання про фактичну легалізацію умисного знищення приватної власності, що є кримінальним злочином. Юридичні способи захисту встановлюють для суду певні обмеження, зобов'язуючи його не виходити за межі заявлених позовних вимог, але тільки в разі, якщо під час судового розгляду не буде виявлено факту вчинення злочину. Стаття 262 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає право суду винести окрему ухвалу в разі виявлення ознак вчинення кримінального злочину», – прокоментували ситуацію в правозахисній організації зі спеціальним консультаційним статусом при ЕКОСОР ООН NGO «Public Advocacy» (НГО «Суспільний правозахист»).

Факт подачі такого позову з боку органу місцевого самоврядування «свідчить про публічну дискримінацію і дифамацію віруючих УПЦ на системному державному рівні, що вже відбивається не тільки в риториці окремих політиків або службовців, а й в офіційних документах органів державної влади, а також фактичних юридичних діях влади», відзначили правозахисники. У золочівській справі, на їхню думку, «не існує серйозних і непереборних порушень закону з боку віруючих УПЦ, але має місце політична воля державного органу обмежити конфесію УПЦ у правах, використовуючи формальні порушення».

«Наша організація продовжить роботу у цій справі в межах відповідних міжнародних правозахисних процедур», – заявили в НГО «Суспільний правозахист».

Правозахисники уточнили: дії чиновників розглядатимуться на міжнародному рівні не через призму наявності формальних порушень законодавства з боку клірика Української Православної Церкви, а по суті фактичного ставлення органів державної влади та місцевого самоврядування до людей і конфесій на їхній території.