Норми закону з протидії дискримінації не повинні мати виключень, навіть у випадках, коли їх реалізація порушує право на свободу совісті та свободу вираження поглядів, вважають парламентарії.

Парламентарі затвердили текст законопроекту №0931 у редакції до другого читання, відхиливши поправки, запропоновані релігійною спільнотою. Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» розглядав Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин 14 листопада 2019 року, повідомляє Irs.in.ua.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій запропонувала Комітету доповнити законопроект №0931 застереженням у частині 3 статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» наступного змісту: «Не є дискримінацією дія чи бездіяльність особи та/або групи осіб при реалізації своїх прав на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на свободу світогляду і віросповідання».

Наприклад, зазначила ВРЦіРО, не повинні вважатися дискримінацією ситуації, коли на підставі своїх релігійних переконань і свободи совісті лікар відмовляється робити аборти, евтаназію або операцію зі зміни статі; чиновник відмовляється оформляти одностатеві «шлюби»; підприємець відмовляється виробляти продукцію з гаслами, що пропагують аморальні ідеї, а релігійні діячі на підставі Святого Письма публічно проповідують про гріх гомосексуалізму або виступають на підтримку конституційної норми про шлюбний союз тільки для чоловіка і жінки.

Проти поправок релігійної спільноти виступила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова і голова Підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Неллі Яковлєва. Остання заявила, що запропоновані поправки «повністю розбалансовують законопроект», а тому мають бути відхилені. На її думку, «ця правка суперечить європейському законодавству», оскільки Європейська Конвенція з прав людини забороняє всі види дискримінації без будь-яких виключень.

Незважаючи на слова Яковлевої, Комітет все ж залишив у законопроекті деякі виключення з заборони дискримінації:

«Не вважаються дискримінацією ситуації, в яких обмеження чи привілеї у визнанні, реалізації або користуванні правами особами та/або групами осіб за їх певними ознаками переслідують правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними, а також:

– здійснення позитивних дій;

– застосування заходів розумного пристосування з метою забезпечення потреб осіб з інвалідністю;

– здійснення заходів, спрямованих на збереження та розвиток етнічної, культурної, релігійної або мовної самобутності національних меншин і корінних народів;

– встановлення особливих вимог щодо певних ознак у сфері трудових відносин у випадках, коли такі ознаки відповідно до особливостей трудової діяльності або умов, у яких така діяльність здійснюється, становлять визначальну професійну вимогу, яка є правомірною та об’єктивно обґрунтованою;

– встановлення релігійними організаціями особливих вимог щодо релігійних переконань, статі у сферах відправлення культу (діяльності, безпосередньо пов’язаної з богослужінням, релігійними обрядами і церемоніями), а також релігійною освітою або релігійним вихованням».

Коментуючи рішення Комітету, фахівці Інституту релігійної свободи відзначили, що в разі прийняття Верховною Радою законопроекту №0931 без поправок, підготовлених релігійною спільнотою, «законодавство з протидії дискримінації може стати інструментом для обмеження свободи совісті та свободи вираження поглядів в Україні».

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» був розроблений групою народних депутатів на чолі з Іриною Геращенко у 2015 році. Ухвалений у першому читанні 16 лютого 2016 року за реєстраційним номером 3501. Повторно поданий до Верховної Ради наприкінці серпня 2019 року за номером 0931.

Законопроект пропонує посилити вимоги закону щодо протидії дискримінації, запроваджуючи такі нові поняття як «віктимізація», «дискримінація за асоціацією», «множинна дискримінація». При цьому Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини надаються повноваження видавати «обов’язкові для виконання вимоги (приписи) щодо усунення порушень законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації», а також право складати «протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності» та направляти їх до суду.

До Кодексу України про адміністративні правопорушення законопроект пропонує внести нову статтю 18848, яка передбачає накладання штрафів від 3400 до 11900 гривень за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації. Таким порушенням може вважатися «пряма або непряма дискримінація, утиск, відмова в розумному пристосуванні, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації чи віктимізація», а також «множинна дискримінація або повторне протягом року вчинення будь-якого правопорушення», передбаченого цією статтею. При цьому передбачається скасувати кримінальну відповідальність за дискримінаційні дії, яка зараз передбачена статтею 161 Кримінального кодексу України.