Олена Богдан застерегла громадян щодо наслідків незаконного «переведення» храму сторонніми людьми.

Право голосу у питанні про перехід релігійної громади до іншої юрисдикції мають лише віруючі, які відвідують богослужіння, утримують храм та беруть участь у його житті. Про це заявила голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті Олена Богдан, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Голова Держслужби провела роз'яснення щодо релігійного законодавства України для учасників зборів територіальної громади на стадіоні в с. Білогородка Київської області. 26 червня 2022 року там вчинили спробу незаконно перевести громаду місцевого Михайлівського храму Української Православної Церкви до розкольницької «Православної церкви України».

Олена Богдан наголосила, що рішення про долю храму не можуть приймати усі охочі, а лише члени релігійної громади.

«Релігійна громада – це люди, які відвідують богослужіння в цьому храмі, які жертвують на цей храм, які роблять щось, що робить цей храм живим. Тобто якщо немає релігійної громади, то храм порожній. Відповідно, тут сьогодні мають, згідно з чинним законодавством, прийняти рішення ті люди, які є відвідувачами, або меценатами, або в інший спосіб учасниками релігійного життя цього храму», – сказала голова Держетнополітики.

Вона застерегла громадян щодо наслідків незаконного «переведення» храму сторонніми щодо нього людьми.

«Дуже важливо усвідомлювати, що рішення справді має прийматися релігійною громадою, тому що уявіть собі ситуацію, коли рішення приймається ЗА релігійну громаду. Це, у підсумку, означає, що храм буде або порожній, або зачинений, або просто не зможемо в ньому далі продовжувати релігійне життя», – наголосила Олена Богдан.

Держслужбовиця наголосила, що рішення Собору Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року зняли питання про будь-яку залежність Української Православної Церкви.

Реагуючи на незадоволені вигуки присутніх, голова Держетнополітики сказала: «Шановне товариство, деяка незручна правда: віряни УПЦ теж служать у ЗСУ, родичі священиків УПЦ теж служать у ЗСУ. І поки суспільство всередині України розуміє одне одного, чує одне одного, ми всі разом міцніші, в іншому разі – ми слабші і це точно буде працювати на ворога».