Відповідає Андрій Музольф, викладач Київської духовної академії.

Зв'язок Таїнств Покаяння та Євхаристії зазвичай вбачають у таких словах святого апостола Павла: «Той, хто буде їсти Хліб цей або пити Чашу Господню негідно, винний буде проти Тіла та Крові Господньої. Нехай же випробовує себе людина, і таким чином нехай їсть від цього хліба і п'є з чаші цієї. Бо, хто їсть і п'є недостойно, той їсть і п'є в осуд собі, не розмірковуючи про тіло Господнє» (1 Кор. 11:27-29). Тут, як бачимо, Причастя стоїть у зв'язку з попереднім випробуванням своєї совісті, що цілком може бути співвіднесено саме з Покаянням.

Втім, ця практика є не у всіх Церквах. Так, у грецькій традиції участь у Таїнстві Євхаристії необов'язково передбачає попередню сповідь: можна, наприклад, сповідатися раз на місяць, а причащатися частіше, наприклад, щотижня. І тільки в тому випадку, коли людина відчуває певну внутрішню потребу у сповіді (наголос стоїть не на слові «формальність», а на слові «потреба», адже ми повинні приходити на сповідь не тільки для того, щоб нас допустили нас до Причастя, а, насамперед, усвідомлюючи свою гріховність і бажаючи з нею боротися), тоді, звичайно, ніхто не може таку людину позбавити можливості сповідатися. Але, знову-таки, повторю: все має бути насамперед добровільним і усвідомленим, а не формальним.

Саме тому, якщо людину перед тим, як вона приступила до Чаші, починає мучити пам'ять про якийсь гріх, звичайно ж, по можливості (якщо це не створить дискомфорт для інших: у тому випадку, наприклад, якщо людина вже стоїть перед Чашею і для того, щоб її сповідати, необхідно буде призупинити причастя інших) вона повинна очистити своє сумління за допомогою Таїнства Покаяння.