Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф. 

У нашій напівцерковній традиції (напівцерковній – бо створеній не на підставі Священного Писання та церковного Передання, а на «благочестивій» думці деяких парафіян) склалося уявлення про те, що в день причастя не можна цілувати хрест, ікони, прикладатися до святих мощей і тим більше – робити земні поклони.

Пояснюється подібна думка наступним: щоб раптом, за спокусою диявольською, людину раптом не знудило і вона не вирвала Святі Дари.

Вже з самого такого пояснення видно, що люди, які вигадали це, не зовсім вірно розуміють багатьох аспектів церковного життя.

Святі отці і подвижники завжди робили акцент на дещо іншому: після причастя людина повинна стежити за тим, що виходить «з серця людини», «бо з серця виходять злі помисли, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, неправдиві свідчення, хула – це оскверняє людину» (див.: Мф. 15:19-20).

Тому намагайтеся в день прийняття Святих Дарів слідкувати за своїми вчинками, словами і думками, щоб не образити нікого і не заподіяти нікому шкоди, адже це і буде найбільш правильне проведення часу такого важливого для кожного православного християнина дня.