Святині Сербської Церкви в Косово і Метохії протягом багатьох років зазнають вандалізму і розкрадання.

Косовська поліція затримала чотирьох албанців, які 1 лютого 2021 року пограбували найбільшу середньовічну пустинь – іспосницю преподобного Петра Коришського, розташовану в горах неподалік Призрена. Про це повідомив архімандрит Сава (Янич), настоятель монастиря Високі Дечани.

«Зі звіту косовської поліції від 4 лютого 2021 року: чотири косовських албанця були спіймані на крадіжці археологічних старожитностей в іспосниці св. Петра Коришського біля Призрена. Їх затримали на 48 годин, але одному затриманому вдалося втекти під час транспортування до місця утримання під вартою. Об'єкти Сербської Православної Церкви в Косово і Метохії потребують термінового захисту», – написав священнослужитель на своїй сторінці у Фейсбук.

За словами архімандрита Сави, православні святині в більшості населених пунктів, вимушено залишених сербами, протягом багатьох років зазнають вандалізму і розкрадання.

Пустинь св. Петра і раніше ставала метою злодіїв. Це найбільша із середньовічних іспосниць, де, окрім монастирських руїн, ще можна побачити фрески, що писалися за життя преподобного. Цього разу албанці, як припускається – за допомогою металошукача, виявили і вкрали з подальшим продажем сім свинцевих пластин, що мають археологічну цінність.

Іспосниця преподобного Петра Коришського та руїни церкви Пресвятої Богородиці, яку, за переказами, спорудила сестра святителя Олена, раніше представляли собою монастирський комплекс Кабаш. Розташовані святині в каньйоні річки Коришка, приблизно в 20 км від Призрена – другого за чисельністю міста Косово і Метохії. Село біля іспосниці до 1876 року мало назву «Святий Петар».

Келія св. Петра була влаштована в природному поглибленні у горі та представляла собою церквицю, надійно заховану від сторонніх очей. Згодом навколо подвижника зібралося безліч ченців, виріс монастир Святого Петра. Преподобний заснував тут малу Святу Гору. У печерній келії перебувала і його гробниця.

Сьогодні в покинутій іспосниці лишилося декілька квадратів фресок. Це найстаріші зразки монументального живопису середньовічної Сербії та єдиний приклад релігійного живопису сербських отців-пустельників.