Міркує архім. Маркел (Павук) духівник Києвських духовних шкіл.

Яка найбільша заповідь у Законі? Так запитав, спокушаючи Христа Спасителя, юдейський законник (людина, яка дуже добре знала тогочасні юдейські закони). Він думав, що цим запитанням зможе поставити Христа в незручне становище, бо в старозавітному Законі, окрім десяти основних заповідей, є ще багато інших заборон. Однак Христос спокійно відповів: «Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! Це – перша і найбільша заповідь. Друга – подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!» (Мв. 22:35–39).

Любов до Бога та ближнього – найцінніше, що є в людини, бо вона дає сенс життя й надихає на малі та великі звершення. Проте чому  Господь каже, що перед кінцем світу в багатьох людей зменшиться любов? (див. Мв. 24:9–13). Ми вже нині бачимо, як люди ненавидять одне одного, розв’язуючи кровопролиття між народами, що раніше були братніми, близькими не лише по крові, а й по вірі та духу. Із чим це пов’язано?

Найбільше нищить любов гріх. Сам Христос про це каже: «Через поширення беззаконня охолоне любов багатьох» (Мв. 24:12). А гріхи є різні, починаючи від паління цигарок та закінчуючи перелюбом і вбивствами. Та є гріх, який найбільше руйнує це святе почуття. Це гріх крадіжки. Тому в давнину в монастирях могли терпіти розпусника, п’яницю, ледаря, але відразу виганяли злодія. Там, де є злодій, який нишком краде щось незначне у своїх ближніх, спочатку з’являється недовіра, а потім розвивається ненависть людей одних до одних. Красти можна не лише гроші чи якісь дорогі речі. Відбувається крадіжка й тоді, коли хтось, маючи свою дружину, чинить перелюб із чужою.

Ще страшніша крадіжка духовного характеру, коли ми чинимо перелюб щодо Христа та Його Церкви. Першим, хто здійснив крадіжку, не лише матеріального, а й духовного характеру щодо Христа, був Юда (див. Івана 12:6), далі – Ананія та Сапфіра, які приховали частину грошей із проданих статків (див. Дії 5:1–2). А потім таких злодіїв було і є тисячі.

Що схиляє людей до крадіжки?

Передусім, це заздрість, бажання бути не біднішим за ближнього. Багатьох на крадіжку штовхають лінь до праці й водночас жадоба до красивого комфортного життя. В духовному сенсі до крадіжки спонукають гординя та владолюбство, а найчастіше – страх за своє становище. Звідси також усі наклепи, пересуди, фізичні й словесні баталії та інше.

Юда зрікся Христа тієї миті, коли побачив, що йому не вдасться мати достаток та владу, на які він так сподівався, а навпаки – усіх апостолів на чолі із Самим Христом, за винятком Івана Богослова, попереду чекають страждання та смерть.

Як застрахувати себе від крадіжки?

Коли ми йдемо на ринок, де зазвичай крутиться багато людей, а серед них трапляються й злодії, то намагаємося свої гроші чи якісь цінні речі надійно сховати, щоб уникнути збитків. Буває так, що в нас приховано ніхто нічого не краде, але ми самі через неуважність можемо купити задорого товар, який насправді є підробленою дешевиною. Тож ми намагаємося бути максимально уважними й обережними. Так і в духовному відношенні нам потрібно бути надзвичайно обачними у своєму спілкуванні, взаєминах з іншими людьми. Також треба вкрай обережно сприймати те, що ми дивимося по телебаченню чи в інтернеті.

Нашому ворогові найважливіше, що потрібно зробити, – це відволікти, щоб вкрасти нашу думку, заволодіти нею; закцентувати увагу на другорядних речах, щоб ми забули про найважливіше – любов до Бога та ближнього, про смирення, прощення, терпіння.

Найлегше людину обікрасти і матеріально, і духовно, коли вона вжила надмірну дозу алкоголю. Ми й без вина буваємо дуже неуважними, а після вживання спиртного в десятки разів цю неуважність збільшуємо, до того ж розпалюємо наші пристрасті – гнів, заздрість, хіть та інші гріхи.

Найбеззахиснішими перед злодіями є діти, юнаки та дівчата, які не мають ще життєвого досвіду, яких можна заманити у будь-який гріх. Зазвичай це все робиться вельми приховано. Спочатку через відповідну музику чи кінофільми робиться все, щоб вони перестали розуміти, де біле, а де чорне, де добро, а де зло. Коли людина не має духовного стрижня, не отримала відповідної духовної освіти, то й у старшому віці її легко збити з істинного шляху.

Ми можемо самі себе обікрасти, коли без роботи, а в лінощах та багатослів’ї проводимо час. Ми обкрадаємо інших людей, коли даремно забираємо в них час на пусті розваги. Крадемо, коли не виконуємо їх прохання, виявляємо непослух, зневажаємо їх владою, висміюємо перед іншими їх слабини. Отож, можна стверджувати, що будь-який гріх, що, як нам здається, ніхто, навіть Всевидячий Бог, не бачить, є крадіжкою.

В Таїнстві Хрещення ми всі здобули благодатні дари Святого Духа, які допомагають нам подолати свої гріховні пристрасті та примножити любов. Проте ворог роду людського, диявол, різними способами намагається відволікти нас від цієї святої мети, щоб нас духовно обікрасти. Тому будьмо дуже уважними і зосередженими, особливо під час молитви, щоб не лише зберегти благодать Святого Духа, а й примножити її. І все, що ми робимо в житті, має слугувати цій святій меті, щоб нами не ганьбилося, а завжди прославлялося величне ім’я Святої і Животворної Трійці.