Митрополит Антоній (Паканич) про те, як можна боротися з розколом. 

Мене запитують: віруючих УПЦ в десятки, а то і в сотні разів більше ніж розкольників. Чому ми не можемо відібрати назад захоплені у нас храми?

Дійсно, якщо враховувати сумарну силу нашої Церкви, ми могли б досить швидко все захоплене майно повернути собі.

Але яка була б ціна вирішення цього питання? Скільки було б сліз та й крові.

Є люди, які в силу своїх переконань не прийшли в справжній храм Божий. Так, вони помиляються. Але вони нам не вороги.

Ті, хто нас не розуміють, не вороги нам. Вони так само як і ми є громадянами нашої Вітчизни. І Господь очікує їх напоумлення і повернення.

Церква береже душу кожної людини, але перш за все, ми повинні захищати тих людей, які є членами нашої Церкви.

Євангеліє і досвід життя Церкви показує, що тільки любов може кардинально змінити людину.

Ніякі зовнішні сили, чим би вони не були обумовлені, не здатні зробити людину милосердною, терплячою і люблячою. Тільки, коли людина відчує божественну любов, проявлену найчастіше через людей, вона стає віруючою.

Крім того, історія демонструє, що тимчасові поразки завжди є запорукою великої перемоги.

Згадаймо стан суспільства після Жовтневого перевороту 1917 року. Адже тоді до влади прийшла невелика група людей, і здавалося б, що варто було більшості співорганізуватися і все це зруйнувати.

Але божественним промислом була уготована Церкві інша доля. Так, це був дуже страшний період розорень і смертей, зрад і тюремних ув'язнень. Але це і стало в результаті запорукою, зерном справжнього відродження Церкви Христової.

Церква сильна не тоді, коли у нас все барвисто, в блиску золота і ми красуємося на телеекранах. Церква сильна, коли ми рятуємося, коли ведемо внутрішню боротьбу з самим собою. Тільки тоді Дух Божий вселяється в нас і ми стаємо справжнім храмом Божим, який ніхто не може зруйнувати. Ніхто не в силах відняти.

Святий апостол Павло пише: ні висота, ні глибина, ні інше яке творіння не може відлучити нас від любові Божої у Христі Ісусі, Господеві нашому (Рим 8:39). 

Ось цього треба досягати, цього треба бажати і робити все для того, щоб храм нашої душі був чистим, наповненим благодаттю Духа Божого. 
 

Записала Наталя Горошкова