Багато словесних «каменів» кидається на поле православних саме у зв'язку з Хрещенням немовлят. Мовляв, ви ж говорите, що Бог не порушує вільну волю людини, так чому ж Ви порушуєте її? Младенець сам же не може обрати собі віру усвідомлено, почекайте, поки виросте, тоді він і прийме рішення.

Тут криється дуже тонкий підступ.

Кожен з батьків знає, що дітям взагалі багато чого в цьому житті не подобається. І багато робиться проти їхньої волі, але якщо не вжити заходів, дитина просто помре від холоду, голоду і хвороб. Я пам'ятаю, наприклад, що в ранньому дитинстві дуже не любив одягатися: всі ці колготки, вовняні светри і в'язані шапки! Майже кожен раз, коли мене тато з мамою одягали, я плакав і не хотів цього. Але якщо цього не робити, то взимку можна застудитися, отримати запалення легенів і померти без одягу на вулиці. Точно так само дай волю дитині – вона буде їсти одні цукерки, причому нестримно, багато і без зупинки. Якщо залишити все на самоплив, то діабет або діатез забезпечені. Часто нормальну їжу дитину треба змушувати їсти. 

Я вже не кажу про лікарів. Чомусь, коли дитятко захворіє, ми його ведемо в лікарні, незважаючи на те, що воно кричить, б'ється в істериці і страшно не хоче туди потрапляти. Але ми його все одно туди ведемо проти його волі. Тому що, якщо не вилікувати з Божою допомогою хворобу, дитина помре. 

Виходячи з цього, відкидаючи хрещення немовлят (дітей), ми є або дволикими фарисеями, заблудлими у власних релігійних теоріях, або майже атеїстами, які нехтують буттям духовного світу.

Адже первородний гріх – це страшне духовне захворювання, що спотворює природу людини, є в кожному, включаючи і немовлят. І позбутися від нього можна тільки в Таїнстві Хрещення. Євангельська бесіда Спасителя з Никодимом: «Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже. Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духу є дух» (Ін. 3:5, 6). 

Чому при Хрещенні людина триразово занурюється у воду? У Хрещенні вода – символ очищення, але і символ землі (поховання). Помирає – ховається стара людина, первородний гріх вбивається в хрещенні. І також в цьому Таїнстві є триразове відновлення (підняття) охрещуваного. Це символ відродження, воскресіння, зцілення, народження нової людини, яка з'єднана за допомогою води й Духа зі Святою Трійцею, наскільки це можливо для нас. Народжується нова оновлена людина – духовна, небесна, очищена від первородного гріха, зцілена від нього. 

Ми ж, відкидаючи Хрещення немовлят, уподібнюємося батькам, у яких, якщо дитина захворіє на грип, наприклад, відкидають його лікування, кажучи: «Нічого страшного, інфекція пройде, виросте і сам прийме рішення». Але інфекція може і не пройти. Цілком можливо, що вона посилиться і дитина помре від хвороби. Приблизно те ж і з духовним захворюванням – первородним гріхом. З роками він не пройде, але виросте, перетворившись в чудовисько, з яким вже дуже складно буде боротися. А Лікар тут все одно один – Господь наш Ісус Христос. І ліки одні – хрещення, як двері в Церкву.

Тим більше що сам Спаситель нас закликав до хрещення немовлят: «Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли. Побачивши ж Ісус, обурився, і сказав їм: пустіть дітей приходити до Мене і не бороніть їм, бо таких є Царство Боже» (Мк. 10:13, 14). 

До того ж, не хрестячи немовлят, ми не вводимо їх в життя Святого Духа. Зате диявол якраз не дрімає. Він і біси не сплять, пристрасно бажаючи відвести кожну людину в пекло. І нехрещена людина, тим більше дитина, може стати дуже зручною для нього жертвою. У нехрещеної людини може з'явитися невидимо-незримо (але від цього не менш страшно) зовсім інший учитель – сатана, який до повноліття навчить його такого, що за голову батько буде хапатися. І замість людини, яка бажає хреститися, сформується богоборець, котрого веде сатана. Такий варіант розвитку подій теж відкидати не можна. 

Крім того, позбавляючи дитину Хрещення в дитинстві, ми позбавляємо її таємничої і глибинного життєдайного церковного життя. Тут хочеться згадати слова Господа нашого Ісуса Христа: «Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій – Виноградар. Всяку гілку у Мене, що не приносить плоду, він відсікає; і всяку, що приносить плід, очищає, щоб більше принесла плоду. Ви вже очищені через слово, яке я проповідував вам. Будьте в Мені, і Я в вас. Як гілка не може приносити плоду сама собою, якщо не буде на лозі: так і ви, якщо не будете в Мені. Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без мене не можете робити нічого. Хто не буде в Мені, вивергається геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють» (Ін. 15:1-6).

Так чи хочемо ми, щоб наші діти не перебували на лозі Христовій, не були приєднані до неї?

Тому дискусії в Церкві з приводу того, «хрестити або не хрестити немовлят», закінчилися прийняттям 124-го правила Карфагенського Собору (419 р.): «Визначено також: хто відкидає потребу Хрещення малих та новонароджених від материнської утроби дітей або каже, що хоча вони і хрестяться на відпущення гріхів, але від прабатьківського Адамового гріха не запозичують нічого, що належало б омити купіллю відродження (з чого виходило б, що образ Хрещення на відпущення гріхів вживається над ними не в істинному, але в неправильному значенні), той нехай буде анафема. Бо сказане Апостолом: «Єдиною людиною гріх у світ увійшов, і гріхом смерть; і так (смерть) в усіх людей увійшла, тому що всі згрішили (Рим. 5: 12)», личить розуміти не інакше, хіба як завжди розуміла Кафолічна Церква, всюди поширена. Бо за цим правилом віри і немовлята, ніяких гріхів самі собою творити ще не можуть, хрестяться істинно на відпущення гріхів, та через новонародження очиститься в них те, що вони зайняли від старого народження». 

Тому хочеться зробити наступний висновок: Бог не порушує вільної волі людини, але батькам над дітьми дається певна влада. Ця влада не тоталітарна. Вона дана для того, щоб забезпечити дитині виживання в цьому світі, і не тільки в світі матеріальному, але і в світі духовному. 

Ієрей Андрій Чиженко