Ремесло, безкомпромісність, вчинок.

Вибирай гідне ремесло 

Чоловіку – чоловіче заняття. Архітектори трансгуманізму усіма силами намагаються нас розлюднити, і такий рух проти закладеної в нас Богом природи, чоловічої чи жіночої, матиме погані наслідки. Недарма в дитинстві у хлопчиків одні іграшки, у дівчаток інші, та й виховують нас по-різному... От докотилися, правда, що це доводиться пояснювати? Чоловічих занять насправді дуже багато, і вони, звичайно, повинні приносити користь ближнім і допомагати чоловікові розкривати себе та закладені Творцем таланти. Звичайно, ситуації бувають різні: іноді складні життєві обставини можуть змусити нас тимчасово займатися не тим, до чого лежить душа і до чого ми покликані. Але робота – не завжди ремесло та покликання, а труднощі існують, щоб їх долати. Головне – залишатися вірним Богові та голосу свого серця.

Лонгін вибрав собі більш ніж чоловіче заняття: став легіонером у римській армії. Очевидно, за особливі відмінності він дослужився до посади центуріона. Історія замовчує про те, через що довелося пройти цьому воїну, але вчинки його хороброго духу, що дійшли до нас завдяки християнському переданню, говорять лише на користь того, що мужності у сотника Лонгіна з Каппадокії було досить.

Жодних компромісів із совістю

Якщо точність – ввічливість королів, то чесність – найкраща політика. Поклавши руку на серце, треба визнати, що слабкій і занепалій людині важко, не кривлячи совістю, весь час говорити правду, тільки правду і нічого крім правди. Бувають і ситуації, коли краще просто промовчати, і не говорити ближньому правди, щоб не поранити, не образити, не підштовхнути його до небезпечних для нього станів і дій. Але кожен з нас стикався з ситуацією, де покривити совістю було схоже на зраду. У доленосні моменти йти на компроміси із совістю просто не можна.

Лонгін стояв при Хресті в оточенні під час страти Спасителя і бачив Його страждання. Він охороняв зі своєю групою Гроб Господній і став свідком Воскресіння Христового. Серце центуріона виявилося сильнішим за статут і юдейське золото. Коли Лонгіна та його воїнів попросили дати неправдиві свідчення про те, що ніякого Воскресіння не було, він просто відмовився. На його очах відбулося диво перемоги над смертю, торжество Боголюдини над сильними світу цього, відкриття воріт раю для всього людства. Чи можна було піти в розріз із голосом совісті, що закликав піти за Христом? Лонгін не зміг. Він залишився вірним Богові і собі.

Здійснюй вчинки

Вчинок – це те, що відрізняє чоловіка. У ньому немає механічної рутинної дії, яку ми щодня виконуємо «на автоматі». Вчинок вимагає концентрації нашої волі, розуму, почуттів, а потім виконання усвідомлених дій. Вчинком може бути і сказане у рішучий момент слово, і справа, на виконання якої ми мобілізували себе. Саме в скоєнні вчинків народжується людина, кується міцний внутрішній світ, завойовується повага і твориться історія, хай навіть персональна, але лише дії змінюють світ.

Лонгін залишив службу після інциденту в Єрусалимі, бо не міг брехати. Він прийняв хрещення і повернувся на батьківщину, в Каппадокію, куди послали за ним цілий загін воїнів. Колишній сотник прийняв своїх катів, нагодував і навіть дізнався про їхню сувору місію. Він не був впізнаний ніким із них і міг спокійно втекти. Лонгін розкрив свою особистість - і навіть після цього легіонери, що прийшли за його життям, готові були відпустити його, настільки велика була їхня повага до цієї людини! Але він і до смерті залишався вірний Христу, мужньо вирішивши слідувати стопами Вчителя до останнього подиху.

Володимир Басенков