Часто тілесна єдність відсутня із-за причин нібито божественних. Скажімо, з-за посту. 

Нібито так. Це «нібито» дуже важливе. За ним ховаються великі проблеми. Якщо лікар-фахівець, не атеїст, маю на увазі психолога або психіатра, проаналізувавши нашу психіку і побачивши, що стоїть за всіма нашими гарними словами і за духовними доводами, виявив би патогенез, який ми приховуємо, всі ті проблеми, які носимо в собі, то, впевнений, що у лікаря було б багато роботи з нами.

Діагноз виявився б наступним: «У тебе серйозна проблема, твої справи не йдуть добре». «Але знаєте, лікарю, я пощусь, утримуюся, поступаю по божественній волі, читаю житія святих, творіння святих отців».

Так, ти читаєш багато житій святих та інших прекрасних книг. Але ти також уникаєш прочитання іншого, не менш важливого: очей твоєї людини. Якби ти зміг їх прочитати, то побачив би, що вони кажуть: «Я голодний». Дивишся на його очі, які кажуть: «Я голодний» – і вивертаєшся знову, відповідаючи: «Поклади собі їжу. У тебе є їжа. Їжі ж повна кухня, в холодильнику повна каструля». «Ні, я не маю на увазі це. Я кажу тобі: ‟я голоднийˮ». Голодний! Чому ти не чуєш це? Як ти чуєш багато духовних речей? Як ти слухаєш церковні проповіді, різні інші хороші вчення! Як тобі подобається все це, але болісне слово, яке говорить твоя людина, ти не чуєш? Я голодний по твоїй любові. Хочу твого тепла, твоїх обіймів. І якщо ти вважаєш це непристойним, дурним, аморальним і брудним або, що ще гірше, сатанинським і демонічним, тоді ти дійсно живеш у величезному богословському омані. Твоя помилка дійсно велика. Твій гріх не в тому, що ти боїшся відносин, але в твоєму нелюблячому утриманні, яке ти називаєш «духовністю».

Тут справжній твій гріх. В якийсь момент необхідно, щоб всі речі стали на свої місця. Друг мій, знаєш що? В наш час всюди холодність і тілесна дистанція, еротична самотність, коли ти залишаєш свою людину жити як самотнє і пустинне творіння, не наближаєшся до нього, щоб відчути, зрозуміти його і з'єднатися з ним. Так, на всіх рівнях, щоб відчути себе цілісною особистістю. Адже ти з тіла і душі. Не слід говорити тільки про духовність. Не можна посилатися лише на небесні речі, так як ти матеріальний, у тебе є тіло зі своїми потребами, мотивами, бажаннями, інстинктами. Ось чому, крім іншого, ти і одружився.

Щоб прожити і це. Адже сотні пригноблених роздратованих людей запитують: «Отче мій, навіщо я одружився?» Так кажуть жінки своїм чоловікам, коли ті їх утискають. І чоловіки подібним чином відгукуються про своїх жінок, коли ті віддаляються від них.

З книги о. Андрія (Конаноса) «У шлюбі є свої складнощі…»
Переклад з новогрецької Сергія Рудька