Проповідь Блаженнішого Митрополита Онфурія у день пам’яті апостола Андрія Первозванного

У день пам’яті святого апостола Андрія Первозванного під час Божественної Літургії у нижньому храмі Трьох святителів собору Різдва Христового на Лівому березі столиці Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до пастви зі словами проповіді.

Предстоятель згадав про подвиг святого апостола, його шлях до країн Причорномор’я, де він проповідував Христове вчення, про відвідання Андрієм Первозванним Київських гір, які він благословив і передрік, що «саме на цих горах возсіяє благодать Божа і Його слава умножиться». Щоправда, наш народ прийняв християнську віру аж через 900 років, коли прийшов сюди святий рівноапостольний князь Володимир і хрестив Київську Русь во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Далі Блаженніший Онуфрій зазначив: «Сівач кидає насіння в землю і не відразу приходить із серпом, він чекає, доки насіння проросте і дасть свій плід. Так буває і зі словом Божим: воно падає на ґрунт людського серця і дає у свій час щедрі плоди. Тільки щоб ця земля була доброю, виораною, щоб не була вона наповнена терням ані злобою чи ненавистю, які не дають насінню пускати глибоке коріння. А добра земля буває в тих людей, які користуються в житті не тлінними законами світу цього, а виключно своєю совістю».

Його Блаженство порівняв насіння сівача із словом Божим, яке вкинув святий апостол Андрій Первозванний в родючу землю Київської Русі, в серця нашого народу і виклав суть Христового вчення, яке приніс апостол на київські гори: «Віра складається із двох заповідей: возлюби Господа Бога свого і возлюби ближнього свого, як самого себе. Якщо все вчення, яке записане у Святому Євангелії і у Біблії сконцентрувати і зжати, то суть цієї товстої книги вміститься у цих двох заповідях: любов до Бога і любов до ближнього. Не буває любові до ближнього, якщо у людини немає любові до Бога. Якщо хтось каже, що він любить ближнього, але не любить Бога, то він себе обманює, така людина не здатна любити. Те, що вона називає любов’ю, насправді не є любов’ю, бо Божественна любов це жертовна любов, а якщо людина не знає Бога, то вона й не здатна на пожертву.

Що таке любов до Бога? Це не екзальтовані почуття, які крають серце, любов до Бога, в першу чергу — це виконання Божественних заповідей. Спаситель говорить: «По цьому і будуть вас визнавати за Моїх учнів, якщо будете мати любов між собою і виконувати Божественний закон». У людини може і не бути якихось особливих відчуттів, але якщо вона виконує Божі заповіді по мірі своїх можливостей, то вона любить Бога. І тільки така людина здатна возлюбити свого ближнього.

Що таке любов до ближнього? Між людьми бувають різні відносини: ділові, дружні, морально-філософські, і ми іноді не розуміємо, як можемо виявити свою любов до ближнього. Є коротка формула цієї любові: не роби своєму ближньому того, чого не хочеш, щоб хтось робив тобі. Саме за таким шаблоном вимірюється любов до ближнього.

Нехай Господь допомагає нам жити цією любов’ю і цим вченням, що приніс на нашу землю святий апостол Андрій Первозванний!» 

Социальные комментарии Cackle