Фотосюрприз від прес-секретаря Блаженнійшого: На згадку про Вінницю
Лагідним сонцем і тихим вересневим ранком вітала мене в понеділок Вінниця, і хоча я зміг вирватися для приязного спілкування всього на півгодини перед початком служби, цього виявилось достатнім, щоб познайомитись із цим містом, у якому я вперше.
Старовини не так уже й багато в цьому колись еврейсько-польському містечку - власне, одна центральна вулиця із кількома кварталами вздовж. Не було навіть великого православного храму в центрі, всі на околицях: тільки на початку 19 століття в приміщенні головного храму ліквідованого домініканського монастиря було облаштовано православний собор. Зате в 1919 році Вінниця цілий місяць була столицею УНР - донедавна ця подія могла видатись незначущою, але саме з цього періоду Вінниця почала розвиватися, стала обласним містом (раніше центром Подільської губернії був Кам'янець-Подільський).
Щоправда нова радянська влада не дуже зграбно забудовувала Вінницю, але за цей період вона стало третім містом Правобережної України (не враховуючи Києва) - після Одеси і Львова і виборола собі почесний титул столиці Центральної України.