Новогодний форум в Почаеве — впечатления участников

О своих впечатлениях от поездки в Почаевскую Лавру и о самом Почаевском молодежном форуме мы попросили поделиться Владимира из Коростеня и Наталию из Киева, которые впервые праздновали Новый год в Почаеве.

Владимир из Коростеня: «Дива із зустрічі Нового року в Почаїві»

Так склалося, що вже багато років Новий рік я не зустрічаю вдома. Новорічної ночі можу бути де завгодно. Так відбулося і цьогоріч.
Бог дав, що я випадково (а чи випадково насправді?!) дізнався про те, що багато православних людей зустрічають Новий рік в Почаївській Лаврі, де 1 січня вшановують пам'ять преподобного Амфілохія Почаївського.
Згодом мені стало відомо, що на Новий рік до Почаєва збирається молодь з усієї України, щоб згуртувавшись, з молитвою і подякою Богові, зустріти Новий календарний рік.
А ще — взяти участь у щорічному Міжнародному новорічному молодіжному форумі.
Мене це дуже вразило, і з Божою допомогою я потрапив на це, не побоюсь сказати, ДИВО.
Отож, 31 грудня із групою молоді ми відвідали Свято-Духів чоловічий скит, що на околиці Почаєва, де познайомились з отцем Рафаїлом. Він — неймовірна людина, від якої йде тепло і любов. Спочатку нас люб’язно запросили на трапезу, де ми підкріпились надзвичайно смачним обідом. Далі була екскурсія подвір’ям монастиря з о. Рафаїлом. Священник показав нам те, що більшості людей, які навіть багато разів відвідували скит, не вдавалося побачити. 
Виявляється, в монастирі є ціле господарство, де живуть багато звірів: олень, косуля, різна птиця – лебеді, качки, різноманітні папуги і ще багато різних птахів, назви яких я почув вперше. Всі ці тварини вражають людське око своєю красою, охайністю і тим, як таку «дивину заморську» можна тримати в наших краях.
Також нам показали і свійських тварин: кінь (я виріс в селі і бачив коней, але такого коня не доводилось зустрічати, неначе герой мультфільму - богатирський кінь); величезний бик, розміри якого вразять навіть затятого господарника; осел; корови. Все господарство дуже охайне, а головне, що доглядається з любов’ю, яку відчувають і тварини. Усі вони ручні - це просто неймовірно.
Далі була екскурсія територією монастиря з розповіддю про історію обителі.
 
Потім нас запросили на Вечірнє богослужіння. Служба у скиту відрізняється від Лаврської: меншою кількістю людей, спокійністю, відсутністю метушні та, як мені здалося, більшою глибиною. І побачивши отця Рафаїла на Богослужінні, я здивувався - із жартівливого монаха, яким він був під час екскурсії, перед очами постав воїн, з неймовірною вірою, відданістю Православній Церкві, служінню Богу.
Пів на дванадцяту ночі в Успенському соборі Почаївської Лаври розпочалась Всенощна. Людей було стільки, що неможливо було й проштовхнутися. Я й уявити собі не міг, що на Новий рік в такому величезному храмі може бути настільки тісно.
Після служби молодь зібралась, аби скромно відсвяткувати зустріч Нового року. Трішки поспілкувались, потім пішов відпочивати, однак відпочинок був недовгим, вже о 9 ранку я молився на святковій архієрейській Божественній літургії в новому Преображенському храмі, в якому на той час перебували мощі преподобного Амфілохія Почаївського. І хоча спати дуже хотілось, однак бажання приклонитися до мощів преподобного привело мене до храму. На жаль, в той день все ж не вдалось прикастися до мощів, але те що я побачив і відчув під час служби, змусило плакати. Було таке відчуття, що ніби небеса і земля об’єдналися , і навіть я зі своєю гріховністю зміг відчути ту Божественну благодать, яка була в храмі під час урочистого богослужіння.
Ось так Бог сподобив мене зустріти Новий рік!
 
Після служби, у приміщені духовної семінарії, розпочався православний молодіжний форум. Для зустрічі з молоддю був запрошений владика Клімент, який з радістю відповідав на хвилюючі молодь питання. Знову ж таки, зайшов такий собі священик, але як тільки він почав говорити, одразу відчулася та мудрість і Божа благодать, яка вміщується в цій людині. Питання були непрості, однак відповіді звучали надзвичайно влучні, правильні, а головне - корисні. Особисто я дещо занотовував, аби не забутися, бо такого ніде не почуєш, і ніхто того не скаже. Я був вражений…
 
Попереду на нас чекало продовження форуму. Ввечері в місцевому клубі зібралась молодь з усієї України: молодіжні рухи, об’єднання і просто православні хлопці та дівчата. Ми спілкувалися зі священиком,  ставили різні питання, розповідали про свою діяльність, хто чим займається і т.д. Зустріч була надзвичайно цікавою та корисною. У перервах між бесідою, грали в ігри, пили чай і просто спілкувались між собою.
Все це об’єднує, з’являються нові друзі і знайомі, тобі відкриваються власні недоліки, бачиш, над чим потрібно працювати.
Ось так я зустрів 2015 рік. Це була найкраща зустріч Нового року в моєму житі.
Добра всім і любові!

Наталия из Киева: «Замечательная поездка! Каждый миг благодарила Бога»

Это особенная поездка — после нее захотелось читать Вечернее правило.
Каждый миг хотелось благодарить Бога за то, где я есть и с кем я. Радость — не восторженная, а тихая и глубокая. Радость от молитвы, от святых мест, людей вокруг, трапезы. Милое подтрунивание над "чревоугодием" друг друга :) (Но при той фантастически вкусной еде, что готовят в Лавре, не чревоугодничать было почти невозможно.)
Новогодня поездка в Почаевскую Лавру открыла для меня другой мир. Этот мир чище, добрее, светлее.
Слава Богу за все!

Опубликовано: пт, 09/01/2015 - 17:52

Статистика

Всего просмотров 174

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle