22 листопада на території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» відбулася церемонія вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

У  вшануванні пам’яті жертв голодоморів взяв участь Предстоятель Української Православної Церкви Баженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Також нашу Церкву на церемонії представили Керуючий справами митрополит Бориспільський і Броварський Антоній та  митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин.

Митрополит Онуфрій звернувся до присутніх зі словом:

«ХХ століття стало для нашого народу часом складних випробувань. Ми пережили дві світові війни, революцію, безбожний радянський експеримент, масові репресії та багато чого іншого. Однак однією з найжахливіших трагедій, які випали на долю українського народу в минулому столітті, став голодомор 1930-33 років. Україна, яка завжди славилася своїми родючими землями, пережила тоді страшний голод, який забрав життя кількох мільйонів наших співвітчизників. Голодною смертю помирали і старі, і молоді, і діти, і жінки. Мабуть, не залишилося тоді в Україні родини, яку б не зачепило це страшне горе.

Сумно усвідомлювати, що голод 1930-33 років був результатом свідомих дій тих, хто був тоді при владі. Безбожний режим вчинив страшний злочин проти власного народу. Як казав герой відомого роману Федора Достоєвського: «Якщо Бога нема, то все є дозволеним». Користуючись цією антихристовою логікою, ті, які захопили тоді владу в свої руки, намагалися знищити всіх, хто заважав будувати їм на землі так званий комуністичний режим. У результаті — обіцянки світлого майбутнього перетворилися на кривавий терор.

У цьому є важливий урок для всіх нас: коли людина відрікається від Бога і починає будувати свій земний рай, це завжди закінчується трагедією. Усі криваві режими ХХ століття говорили про своє бажання принести користь народу. Насправді ж вони приносили тільки кров та сльози.

Сьогодні, коли ми намагаємось будувати нову Україну, ми маємо класти в її фундамент християнські моральні цінності і саме християнською мораллю мають бути пронизані всі сфери нашого життя. Християнським має стати все наше суспільство, тільки в цьому запорука його успішного розвитку в майбутньому.

Згадуючи трагічні події 1930-их років, маємо перш за все піднести молитви за всіх тих, хто по-мученицьки скінчив своє життя. Будемо просити Бога, аби він простив їх усяку провину та прийняв до Свого Небесного Царства.

Будемо також просити Пресвяту Богородицю, аби Вона завжди берегла нашу державу під Своїм Покровом і щоб більше ніколи не повторилися на нашій землі ті страшні випробування, яких ми зазнали у минулому столітті».

church.ua