Закон «Про службу військового капеланства» – штучно створений виклик для країни

Коментар експерта щодо ухваленого законопроекту ‎№4626, його наслідків і можливих шляхів вирішення спірних питань.

Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні проект Закону «Про службу військового капеланства» ‎№4626 від 22.01.2021. До другого читання депутатам запропонували внести зміни в законопроект, який у сьогоднішній редакції позбавляє військовослужбовців віруючих УПЦ душпастирської опіки з боку священнослужителів своєї Церкви.

З приводу прийнятого законопроекту, його наслідків та можливих шляхів вирішення спірних питань порталу «Православная Жизнь» розповів голова Державного комітету України у справах національностей та релігій у 2009-2010 рр. Юрій Євгенович Решетніков.

– Насамперед слід нагадати, що віруючі Української Православної Церкви військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань стали дискримінованими щодо можливості отримання душпастирської опіки з боку священнослужителів своєї Церкви ще наприкінці 2018 року, коли було ухвалено сумнозвісний закон №5309 про перейменування Української Православної Церкви.

Перше речення 5 пункту цього закону говорить, що дискримінація віруючих не допускається, але в другому реченні цього ж пункту наголошується, що забороняється допуск до Збройних сил України священнослужителів тих релігійних організацій, керівні центри яких нібито знаходяться в державі-агресорі. Таким чином з 2018 року українські військовослужбовці, вірні Українській Православній Церкві, вже були дискриміновані.

Щодо цього законопроекту, то він міг би виправити цю ситуацію. Напередодні ухвалення Предстоятель нашої Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій подавав звернення до голови Верховної Ради с конкретними пропозиціями, які б могли цю ситуацію виправити і дійсно зняти проблему дискримінації вірних Української Православної Церкви, але поки що це не було враховано.

Напередодні розгляду законопроекту в першому читанні відбулося засідання профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, у висновку якого зазначається доцільність зняття одного з таких дискримінаційних пунктів цього законопроекту. Поки що немає стенограми засідання і ми не можемо стверджувати зараз чи було враховано Верховною Радою думку Комітету під час голосування 21 травня 2021 року.

Якщо це відбулося, можна було б констатувати, що це – крок назустріч Українській Православній Церкві, хоча все одно залишається проблема п’ятого пункту закону №5309 про перейменування, який згадувався раніше.

Якщо це не відбулося, то ми можемо дійсно стверджувати, що в цій редакції, яка міститься на сайті Верховної Ради України і яка подавалася 21 травня до сесійної зали, містить положення, які будуть дискримінаційними щодо військовослужбовців, вірних Українській Православній Церкві, і власне до самої Української Православної Церкви загалом, оскільки йдеться про участь або неучасть УПЦ у діяльності міжконфесійних дорадчих органів. Завдяки цим дискримінаційним положенням фактично священнослужителі УПЦ позбавляються такого права.

Ми всі прекрасно розуміємо: якщо значна частина військовослужбовців буде позбавлена права на реалізацію свободи совісті через свою релігійну належність, тобто свого конституційного права, це не тільки не сприятиме міжконфесійному порозумінню, а ще більше поглиблюватиме загострення ситуації у суспільстві на релігійному ґрунті, оскільки йдеться про значну частину України, громадяни якої вірні Українській Православній Церкві.

Крім наявних на сьогодні перед Україною викликів, штучно створюються нові.

Наразі спірний закон №4626 «Про службу військового капеланства» прийнятий Верховною радою в першому читанні 21 травня 2021 року, і готується на друге читання. Це певна інтрига, оскільки ніхто не може передбачити, які пропозиції будуть подані до другого читання, адже будь-який із 450-ти депутатів може подати свої зауваження і правки до закону за цей час.

Ми готуємо свої пропозиції щодо покращення цього закону, але цілком допускаємо, що будуть «покращення» і в наших «опонентів» з протилежними та більш радикальними правками. Сподіваємось, що комітет Верховної Ради, який готуватиме цей законопроект до другого читання, все-таки виходитиме з конституційних засад необхідності забезпечення свободи совісті й усвідомлення недоцільності поглиблення міжконфесійних протиріч через всі ці можливі ризики для нашої країни та суспільства.

Олена Сухиніна

спеціально для порталу «Православная Жизнь»

Опубликовано: сб, 22/05/2021 - 18:29

Статистика

Всего просмотров 237

Автор(ы) материала

Популярное за 7 дней

Социальные комментарии Cackle