Як це не дивно – виконувати закон Бога. Чого ми сьогодні всіляко уникаємо.

Спаситель запрошує християн у всьому наслідувати Себе, тому що бажає людині вічного щастя. Христос щасливий і самодостатній апріорі. Крім того, Він любить людей і бажає їм того, про що знає краще кожного, – любові. Господь є світло світу людей, Маяк у темряві і Сонце Правди. А учнів, тобто християн, він закликає наслідувати Вчителя. По-перше, щоб залучати на шлях спасіння нових людей. По-друге, щоб самим обожнитися, висвітлити Христом серце. Спаситель на горі Фавор явив апостолам справжнє світло святості. Ось воно, обожнювання, говорить Господь, сяючи учням яскравим світлом. Такими Ви будете, друзі, якщо будете дотримуватися Моїх рекомендацій.

Досягнення будь-якої мети вимагає від людини певної послідовності дій. Обожнювання не виняток. Христос, хоча і Бог, не відмовляється від виконання Закону. Йому не потрібен тягарь стримувань, тому що Він досконалий і духовно, можна сказати, абсолютно зрілий. Зовсім інша справа – людство. Дітям Бога ще належить виховати в собі святість. І духовне дитинство для людини триває все її свідоме життя. За цей час вона або віддається на виховання Господу, або йде шляхом розпусти (в широкому сенсі) заповідей світу.

Закон потрібен не Богу, а людям. Закон – це система виховання, або система тренування душі. Подібні порівняння, звичайно, недосконалі і зовсім не йдуть ні в яке порівняння з тим, що реально відчуває християнин, вступаючи в духовну боротьбу і стаючи причасником цілющої благодаті. Але в кінцевому рахунку закон і є той необхідний механізм, який ставить віруючого на потрібні рейки і направляє в бік Бога. Чимало важливо, яким паливом заправлений локомотив християнина, тобто який дух рухає їм у досягненні цілей. Це, мабуть, найскладніше. Адже закон має на увазі зовсім не механічні дії. Дотримання закону саме по собі має розвивати у віруючому смирення, без набуття якого просто неможливо побачити Бога.

Адже Христос закликав вчитися лагідності і смирення у Нього. Знову Господь кличе нас наслідувати Його. Якщо налаштовуєтеся на хвилю смирення, виходить почути Бога. Закон і дисциплінує, і розкриває в повноті образ Божий, закладений в людині, в тому числі і перед нею самою. Виконуючи приписи Церкви, виходить побачити те саме Царство Боже, що знаходиться всередині нас. І це зовсім не так обтяжливо, як здається.

Якщо ми молимося, змінюємо наші переконання через сповідь і причащаємося, то непомітно для себе стаємо деяким центром тяжіння для людей навколо. З нами хочеться спілкуватися, з нами – добре! І справа не в нас самих, а в тому, що через нас почав світити Христос. Посіявши в собі добре насіння, ми вже не можемо не робити хороших справ, нехай вони і здаються нам вкрай незначними. Вирощуючи в собі залишені Христом чесноти, удостоюючись дарів духу, ми починаємо транслювати Бога в цей світ, іноді зовсім про це не підозрюючи.

Щоб стати світлом світу, про який говорить Спаситель, потрібно виконувати Його закон. А база християнського закону – любов до Бога і образу Бога у всіх без винятку людях навколо нас. Собі потрібно твердо сказати: якщо я хочу бути поруч з Богом, якщо я люблю Його, я просто зобов'язаний виконувати Його волю. Це не просто, але можна починати з малого, не поспішати і завжди просити Господа допомогти. Ми нічого не можемо творити без нього. Але з Ним – все що завгодно. Бог просить нас стати світлом світу, щоб цей світ почав перетворюватися вже зараз. Не варто відмовлятися від такої пропозиції. Бог кличе нас починати будувати разом з Ним нову реальність вже зараз. З часом ця реальність для нас стане вічною.

Володимир Басенков