На питання про те, як ставитися до складного характеру бабусь і дідусів, чи можна вважати старість благословенним часом і чому ні в якому разі не потрібно залишати без уваги літніх людей відповідає протоієрей Стефан Тафров, настоятель громади Різдва Богородиці Женеви Митрополії Західної і Центральної Європи Болгарської Православної Церкви, а за сумісництвом - помічник медичної сестри будинку престарілих в німецькому Зоненхальде.

– Як ставитися до примх літніх людей? Адже часто діти і внуки ображаються, дратуються, зляться і зриваються на престарілих родичів із-за їхніх пустощів різного характеру...

– У всіх є літні родичі та знайомі. Ми знаємо, наскільки всі вони по-різному реагують на виклики старості. Одні турбуються за своє майбутнє, інші щасливі за онуків. Одні дивляться серіали, інші зосереджуються на своєму болі. Все це суто індивідуально і залежить від людини, повсякденності і життєвого контексту. Як людина буде використовувати вільний час після виходу на пенсію - питання культури, але у всіх випадках важлива підтримка родичів, дітей і онуків. Погіршення здоров'я - це звучить страшно, особливо, коли нам доводиться відмовлятися від улюбленого заняття через фізичні обмеження. Важливо підтримувати зв'язок між поколіннями в родині, щоб люди, які потребують догляду після закінчення активного етапу життя, не відчували себе неповноцінними. Нам потрібно знати, що літні люди - повноцінні особистості зі зміненими пріоритетами. Їхній спосіб життя, соціальне і культурне життя поступово змінюються, і акцент все більше зміщується на самих себе за рахунок скорочення зобов'язань, роботи і сімейних завдань.

Як це пов'язано з їхніми забаганками? Агресія у літніх людей виходить від незадоволеності. Ми не повинні звертати увагу на їхні провокації, і якщо ми відповімо на їхню агресію, ми втрачені. Добре змінити тему, намагаючись дотримуватися спокійної розмови. Висловлювати співчуття - це добре, тому що наше співчуття до них має вирішальне значення, але ні в якому разі не скаржитися самим. Старі люди хочуть знати, що у вас все добре, що ви здорові і успішні. А якщо хтось до них йде і починає скаржитися, це засмучує їх, тому що вони не можуть допомогти.

Не варто розповідати їм все. Нам треба зайняти їх, даючи їм якісь прості завдання для виконання: культурні заходи, відвідування церкви і спілкування з парафіянами - це покращує якість життя і запобігає соціальній ізоляції. З іншого боку, будинок - це те місце, де ми знаходимося, де ми розслабляємося. З віком комфорт в будинку стає все більш затребуваним. Він дає безпеку, приносить мир, почуття незалежності і впевненості.

– Чи можна сказати, що опіка і догляд за літньою людиною – благословенний тягар?

– Так, і тому потрібно бути з ними поруч. Добре слово на адресу літньої людини необхідне, в першу чергу, вам, щоб зберегти себе як особистість. А літнім людям є що сказати вам, і вони хочуть, щоб їх почули. Найчастіше доглядом за літніми людьми займається вся сім'я. Для багатьох це не нестерпна ноша, адже вони люблять своїх близьких і з задоволенням проводять з ними час. Дійсно, іноді, коли вони поводяться як діти, виникає проблема, тому що вони відчувають підвищену потребу в турботі, проявляючи примхи і нетерпіння. Але все це питання культури і відносини з нашого боку. Якщо ми не пробачимо їх сьогодні, завтра може бути запізно. Справа в тому, що виховання вже не формується ззовні і не формується зсередини. Роль сім'ї дуже важлива для молодого покоління. Навчання - це життєвий процес, схожий на садівництво, він вимагає часу і турботи і проходить кілька етапів розвитку. Отже, якщо ми не допомогли нашій дитині розвинути її людські, моральні і духовні якості, ми можемо через роки випробувати долю рожевого куща, який цвіте рідко або ніколи. Відповідальність дітей виникає з любові в сім'ї і з часом виражається у вдячності.

– Що ви скажете тим людям, які залишають своїх літніх родичів без турботи і уваги, посилаючись на зайнятість, а насправді переймаючись відповідальністю і труднощами?

– Як я вже сказав, потрібно брати на себе відповідальність. І давайте для початку дамо визначення цьому слову. Отже, це виконання певних обов'язків або турбот при прийнятті рішень або будь-яких дій. Відповідальність - той факт, що ви відповідаєте за когось або щось, що ви віддані чомусь (є гарне латинське слово «spondere»). У багатьох випадках відповідальність виникає через етичні і моральні проблеми. Соціальна відповідальність - це тягар або обов'язок членів групи, в даному випадку сім'ї, один перед одним. У світі немає нації, в традиціях якої літні члени родини не поважалися б за замовчуванням, просто за фактом свого поважного віку. Адже вони є невід'ємною частиною нашого життя. Догляд за ними вимагає не тільки сил, ресурсів і часу, але і великого терпіння і твердої віри.

Бесідував Володимир Басенков