Як Православна Церква ставиться до сонячних затемнень та інших природних явищ?

Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф. 

Православна Церква ставиться до затемнень та інших природних явищ саме як до природних явищ.

Бог, створивши цей світ, невпинно про нього промишляє. При чому Промисел Божий буває двояким: природним і надприродним. Під природним Промислом Божим слід розуміти ті закони природи, за якими світ існує з моменту його створення, а під надприродним треба розуміти те, що понад природних законів – тобто, чудеса.

Наприклад, сонячні затемнення – це цілком звичайні природні явища, які легко можна пояснити з допомогою астрономії. Але в історії були і такі природні явища, які не вписувалися в ряд ординарних.

Одне з них – сонцестояння, описане в книзі Ісуса Навина, коли сонце не сідало до тих пір, поки богообраний народ Ізраїльський не переміг своїх супротивників.

Подібні незвичайні природні явища, які ми найчастіше іменуємо чудесами, в християнській літературі називаються «силами» і «знаменнями».

Дані іменування пояснюються, насамперед, тим, що дива ніколи не творилися Богом тільки заради самих чудес: головна причина їх завжди полягала в тому, що вони повинні були, з одного боку – вказати на силу і всемогутність Бога, а, з іншого – бути певним знаком для людей, тобто, фактично наштовхнути їх на більш важливі думки, наприклад, на необхідність покаяння.

Отже, все те, що ми можемо спостерігати в навколишньому світі, або підлягає природному опису, або ж не підлягає йому. А якщо не підлягає, значить нам впору задуматися про те, чи все в нашому житті проходить так, як має бути.

Опубликовано: ср, 20/11/2019 - 12:01

Статистика

Всего просмотров 2,724

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle