Як і який хліб використовують на богослужіннях?

У храмі нас оточують безліч продуктів, які ми постійно зустрічаємо у повсякденному житті. Вода, хліб, олія і т.д. Але тут, у Церкві, ці звичні нам речі набувають зовсім іншого виміру – духовного. Освячуючись і благословляючись, вони набувають властивості, які живлять не тільки наше тіло, а й душу. І ось, про один із них – про хліб, давайте сьогодні й поговоримо.

Історія використання хліба в богослужінні бере початок ще за старозавітних часів. Однією з жертв, встановлених Богом у книзі Левіт (Лев. 6:14–18), була т.зв. хлібна жертва (євр. Мінха). Борошно й шматочки хліба, змішані з ладаном, спалювалися на жертовнику, також із пожертвуваної муки пікся прісний хліб, який старозавітні священики мали з'їсти цього ж дня, не виносячи його з Храму. Також особливі освячені 12 хлібів завжди знаходилися усередині Храму – у Святилищі.

Освячені хліби. Реконструкція Ієрусалімського Храму

Велику роль грав хліб під час святкування Старозавітної Пасхи. Нагадаю, це свято встановили на згадку про вихід євреїв з Єгипту. Вихід відбувався поспіхом, єврейські господині не встигли дочекатися, поки дійде тісто, і тому приготували прісні коржики. І тому, на спеціальній богослужбовій вечері – седері, яку євреї проводили на згадку про Вихід, вживався прісний хліб – маца.

Саме зі старозавітним седером і пов'язане найголовніше місце використання хліба в Церкві. Напередодні своїх страждань, під час цієї великодньої вечері, «коли вони їли, Ісус узяв хліб і, благословивши, переломив і, роздаючи учням, сказав: Прийміть, їжте: це Тіло Моє» (Мф. 26.26), встановивши таким чином нову хлібну. жертву – Таїнство Євхаристії.

Евхаристія, фреска, XIV ст. Монастирський храм свмч. Георгія, Старо Нагоричане, Північна Македонія

Серед вчених та богословів досі ведуться дебати, який хліб взяв Христос – прісний чи квасний, оскільки грецьке слово ἄρτος, буквально – «хліб», нічого не говорить про склад хліба. Тому встановилося кілька традицій використання хліба за богослужінням: у Православній Церкві та в інших східних церквах використовується квасний хліб, а в Католицькій та Вірменській – прісний.

Отже, з Тайної вечері хліб твердо увійшов у християнське богослужіння, оскільки Євхаристія – серце Церкви, Її основа і вона за заповіддю Спасителя буде відбуватися в Церкві завжди, до Його Другого пришестя.

Спочатку ніякого спеціального хліба для євхаристичного богослужіння – Літургії не готували. Люди просто приносили хліб у жертву храму, і диякони обирали найбільш підходящий для здійснення богослужіння, «підганяли» його до відповідних розмірів, відрізаючи кірки. Звідти і назва цього хліба – просфора, грецькою – приношення. Щоб не образити інших жертводавців, із принесених ними хлібів виймалися маленькі частки, щоб хліб кожного взяв участь у Євхаристії. Звідти й береться наша традиція виймання частиць із великої кількості просфор із поминанням живих та покійних.

Однак, згодом, щоб бути впевненим у якості хліба, просфори стали випікати безпосередньо при храмах та монастирях. З цим пов'язана і поява спеціальної печаті у вигляді хреста. У Візантії дуже часто на хліб ставилася печать, що підтверджує якість хліба і часто несе інформацію про те, що за пекар випік цей хліб. Тому, не дивно, що і при храмових та монастирських пекарнях стали ставити печатки у вигляді хреста, показуючи тим самим, що це хліб церковний. Поступово, ця печать ставала більшою і просфора набула сьогоднішнього вигляду.

Візантійска хлібна печатка, IV–VI стт.

Варто зауважити, що вид просфори відрізняється у слов'янських та грецьких Церквах. У грецьких Церквах замість 5 просфор, що вживаються для здійснення Літургії, використовується одна, на яку ставиться особлива п'ятичасткова печать.

Просфора в грецький традиції

Однак лише Євхаристією використання хліба в Церкві не обмежується.

Ми вже згадували вище численні просфори, з яких виймаються частинки Євхаристії. Так як використовувалися на Літургії, частки з них лежать разом з Євхаристичним хлібом, то вони самі отримують особливе Боже благословення і вважаються освяченими. Також освяченими вважаються і частинки, що залишилися після обрізки головного Євхаристичного хліба. Вони називаються антидорами, з грецького «замість Дарів». Таким чином, Церква закликає вживати антидор і просфори тоді, коли немає можливості взяти участь у Євхаристії, щоб хоча б у малій мірі з нею доторкнутися.

Евхаристичний хліб и антидор

На вечірньому богослужінні напередодні великих свят відбувається особливий чин – благословення хлібів, які потім, під час помазування святим єлеєм, роздають віруючим. Історія цього хліба йде у довгі монастирські богослужіння. Вечірня служба напередодні великих свят тривала всю ніч, що й дало їй назву всенічна. Щоб підкріпити сили тих, що моляться, благословляли і роздавали разом із чашею, благословеного тут же, вина. Нині практика вчинення подібних всенічних залишилася тільки в окремих нечисленних монастирях, а ось практика куштування освяченого хліба для підкріплення духовних і тілесних сил залишилася і поширилася по всій Церкві.

Хліби, приготовлені для освячення за вечернім богослужінням

Ще один богослужбовий хліб пов'язаний із святом Пасхи. Наприкінці літургії в день Великодня освячується артос – особливий хліб із зображенням Хреста або Воскресіння Христового. Артос зберігається весь Великодній тиждень у храмі і в суботу Світлого тижня після читання особливої ​​молитви роздається віруючим.

Артос в храмі на Світлій неділі

Історія цього хліба походить від монастирських служб. Згідно з нашим Уставом, після кожної Літургії в монастирі має відбуватися Чин панагії – урочиста процесія з просфорою на честь Богородиці до монастирської трапезної. Це ще одне вживання хліба у нашому богослужінні. Оскільки весь Великодній тиждень присвячений Воскреслому Христу, замість Богородичної просфори почали використовувати окремо освячений хліб на честь Господа, а потім його вже освячували і в парафіяльних храмах.Історія цього хліба походить від монастирських служб. Згідно з нашим Уставом, після кожної Літургії в монастирі має відбуватися Чин панагії – урочиста процесія з просфорою на честь Богородиці до монастирської трапезної. Це ще одне вживання хліба у нашому богослужінні. Оскільки весь Великодній тиждень присвячений Воскреслому Христу, замість Богородичної просфори почали використовувати окремо освячений хліб на честь Господа, а потім його вже освячували і в парафіяльних храмах.

Чин панагії

Звичайно, ми лише поверхньо торкнулися теми використання хліба на богослужінні. По кожному моменту написано безліч богословських праць та монографій. Однак, навіть цього короткого огляду достатньо, щоб зрозуміти, що хліб пронизує все православне богослужіння. У середині Літургії лунає виголос: «Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все». Твої дари, які Ти дав нам – пшеницю, ми обробили, доклали зусиль: перемололи на млині, спекли, тобто вклали в них своє вміння і старання, - ми знову приносимо Тобі, вже у вигляді хліба з молитвою про всіх, хто живе, показуючи, що цей хліб є видимим знаком Божої милості до нас.

Олександр Адоменас,
магістр теології

 

Опубликовано: пн, 22/11/2021 - 12:24

Статистика

Всего просмотров 1,378

Автор(ы) материала

Популярное за 7 дней

Социальные комментарии Cackle