Як часто потрібно читати Біблію вдома?

Відповідає протоієрей Володимир Пучков.

Однозначно частіше, ніж ми читаємо зараз. Значно частіше. У нас же в Церкві вже десятиліттями спостерігається досить сумна картина: ми, православні, до ладу не знаємо Святого Письма, мало ним цікавимося і рідко читаємо. Якщо бути оптимістом, то можна припустити, що в більшості наші віруючі знають Біблію в обсязі біблійної історії, викладеної в Законі Божому прот. Серафима Слобідського. Є християни, хоча їх і істотно менше, які читають Біблію регулярно. Однак і їхні знання здебільшого не такі вже й глибокі. Тобто сказати, коли і чому Аврам став Авраамом, вони, мабуть, скажуть, але ось питання про обітницю Ієффая або зміст Послання до Филимона легко ввергає їх в напружене мовчання. Є, звичайно, і ті, хто дійсно регулярно і уважно читають Біблію, але чи багато таких? Тому, безумовно, слід стимулювати себе до читання Святого Письма, не боячись перестаратися. Зрештою, в цілому ми читаємо настільки мало, що переборщити з читанням Біблії у нас навряд чи вийде.

Що стосується практичної сторони, то читати Біблію слід щодня. Обсяг біблійного уривка на кожен день всякий здатний визначити для себе сам. Починати читати Біблію варто не з самого початку, а з Нового Завіту. Ніякої логіки при цьому ми не порушимо. Взятися з нашою сучасною свідомістю за Старий Завіт, звичайно, можна, проте, як показує досвід, подібний підхід загрожує такою кількістю питань і непорозумінь, що у багатьох виникає бажання відкласти Біблію в сторону, не дочитавши навіть до кінця Книги Буття. Тим часом, на думку Блаженного Августина, Новий Завіт ховається у Старому, а Старий Завіт розкривається в Новому. Іншими словами, Старий Завіт краще і простіше розуміється в контексті Нового і братися за читання першого варто після прочитання другого. Однак, почавши з Євангелія від Матфея і прочитавши Новий Завіт майже до кінця, перед Книгою Одкровення варто зупинитися. Справа в тому, що Апокаліпсис - єдина новозавітна пророча книга, написана людиною, яка мислла виключно категоріями Старого Завіту. Апостол Іоанн Богослов, як і належить глибоко релігійною єврею, був вихований синагогою, а ґрунтувалося таке виховання на «Законі і пророках», тобто на старозавітному Писанні. Викладаючи відкрите йому Богом, бачене і сприйняте ним, апостол Іоанн користується поняттями, образами і символами Старого Завіту. Тому ця, безумовно, важка для розуміння, книга буде тим зрозуміліше читачеві, чим краще читач знатиме Старий Завіт. Так що, повторюся, дочитавши до Одкровення, варто зупинитися і повернутися до самого початку - до Книги Буття, оскільки тепер саме час почати знайомство зі Старим Завітом. Лише дочитавши його до кінця, є сенс повернутися до Одкровення.

Колись в юності, відкривши для себе Біблію вперше, я прочитав її цілком від початку до кінця. На той момент я не був ні глибоко віруючим, ні тим більше воцерковленою людиною. Читав, скоріше, з простого інтересу. Дещо запам'ятав, дещо ні. Наступного разу відкрив Біблію з бажанням прочитати повністю, вже будучи семінаристом, і тоді прочитав її саме так, як описав вище. Мушу визнати, що прочитаний (на той час кілька разів) Новий Завіт допоміг мені «зняти» багато питань, які спочатку виникали при читанні Старого Завіту. І хоча без тлумачення я мало що зрозумів би в Одкровенні і в той раз, зрештою, знайомство з старозавітним текстом допомогло мені вперше сприйняти цю книгу як цілісне, об'єднане однією логікою оповідання, а не просто набір лякаючих одкровень. Тобто пропоновану мною схему читання Письма я випробував на собі і можу сказати: вона себе виправдала.

При цьому не можу не зауважити, що біблійний текст сам по собі навряд чи може бути зрозумілий читачам в повному обсязі. Відносно Біблії найбезпосереднішим чином працює принцип, який говорить, що для розуміння тексту необхідно знати контекст його написання. Контекст історичний, політичний, релігійний, культурний, побутовий. Спробуйте одночасно з Біблією читати матеріали з історії стародавнього Сходу (коли читаєте Старий Завіт) і Стародавнього Риму (коли читаєте Новий) - і самі побачите, що питань до Писання у вас стане в рази менше. Для тих же, які залишаться, є святоотцівські тлумачення чи не на всі біблійні Книги. І тут теж, безумовно, працює принцип: Біблія - ​​книга Церкви, яка в межах певної релігійної традиції сформувалася і, відповідно, в межах цієї ж самої традиції правильно розуміється.

Ось, мабуть, і все, що можна коротко сказати про читання Біблії початківцю християнину. Залишається лише побажати, щоб наш брат православний, воцерковився і не дуже довго затримувався в рядах початківців читачів Письма. 

Теги

Социальные комментарии Cackle