Господь преобразився на горі Фавор. І обличчя Його блищало, як сонце. А одяг Його був білим, як сніг. 

Преображення стало вікном в нову реальність восьмого дня, коли світ зміниться, і небо зів'ется, як сувій. І будуть нове небо, і нова земля. І в цій новій реальності праведники будуть сяяти, як сонце. Тобто силою Бога і своїм устремлінням до Нього вони стануть провідниками Божественної благодаті. Преображеними променями цього самого Сонця, яким є Свята Трійця Отець і Син і Святий Дух.

Сьогодні Господь ще прикровенний. Він немов би ховається від нас під покровом невидимості. Чому? Тому що ми не витримали б Його сяйва. Шестокрилаті херувими і серафими – ці у величезній мірі найчистіші і святі істоти не можуть витримати Його блиску. І закривають свої лики крилами. Що говорити про нас грішних. Але якщо ми будемо прагнути до Бога, якщо ми русло свого життя направимо до Нього, то Він силою Своєю очистить нас. І тоді, в новому небесному граді Єрусалимі, Бог буде жити серед нас. Як колись Він мешкав серед перших людей в раю. І це буде вище блаженство і насолода. Сам Господь, що витре всяку сльозу з лиця праведників.

Для грішників же настане справжнє пекло. Чому? Тому що вони пристрасно любили не те. Вони пристрасно любили цей світ, якому судилося згоріти у вогні, якому судилося перетворитися і увійти в реальність восьмого дня іншим – освяченим. Це приблизно теж, як якщо б хтось пристрасно любив гусеницю, і раптом не зрозумів би, чому вона зникла, чому перетворилася в лялечку, а потім в метелика прекрасного яскраво-кольорового. Йому кажуть: подивися, так ось метелик, який красивий. Гусениця твоя стала цим красивим метеликом. А він каже: «Не треба мені метелики, поверніть мені гусеницю». І сумує, і плаче по ній. Ось пекло. Пекло – це життя, в якому людині не потрібен Бог. Господь говорить людині: Подивися, Я для тебе приготував прекрасну трапезу, новий дивовижний і перетворений світ, в якому ти і Я будемо разом назавжди. А людина закриває обличчя і плаче, і каже: Не хочу я бути з Тобою, поверни мені мою глину, мої горщики , мою матерію, мій бруд гріха. Я хочу плюхнутися в нього і борсатися в ньому, ось моя насолода. Мені не потрібно спілкування з Тобою. Мені потрібно моє болото, моя багнюка.

Але у восьмому дні вже цього не буде. Буде все кришталево прозоро і ясно. Рай або пекло.

І наше завдання перетворитися, підготуватися до раю, до нового небесного граду Єрусалиму – до життя з Богом. Для цього потрібно тільки захотіти, повірити і йти до свого Творця.

Світ це Гора Фавор. Світ – це сходження вгору, до Господа. Внутрішньо, сердечно, відокремся від цього світу і почни сходження в кожну секунду, кожну хвилину, кожну годину і кожен день. На вершині гори, у вінця твого життя тебе чекає Сам Бог, який перетворить тебе. І ти просяєш, як дорогоцінний діамант. І ввійдеш у вічне і блаженне життя восьмого дня. Життя з Богом.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!

Протоієрей Андрій Чиженко