Відповідає ієрей Андрій Чиженко. 

Борис Кустодієв. Масляниця. 1919 р.

Ми з вами, дорогі брати і сестри, знаходимося на порозі Великого посту – великої подорожі всередину себе, в глибини свого серця, щоб знайти там Бога.

Поступово за декілька тижнів Церква починає готувати віруючих до святої Чотиридесятниці. Минулої суботи на воскресній всенічній вже звучали як катавасії ірмоси Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. В Неділю про Страшний суд (м'ясопусну) ми в останній раз перед Великим постом куштували м'ясо. Крок за кроком Церква вводить людину в пустелю благодатну і рятівну Великого посту. З понеділка почалася у нас Сирна седмиця, яка триватиме тиждень – з 4 по 10 березня. У цей період часу вкушається вся їжа, крім м'яса. Тіло людини поступово немов би полегшується, стоншується перед постом. Дана седмиця називається сирною, або масляною також і тому, що акцентується увага на тому, що це ще НЕ піст. Навіть скасовується піст в середу і п'ятницю: так звана суцільна седмиця. Можна їсти молочні продукти, яйця, рибу, але це вже не Святки або будь-який інший період, коли куштуєть і м'ясо. Масляна – свято, яке спрямоване до Великого посту. Це веселощі, але не розгул. Це радість, яка в серцевині своїй розчинена вже покаянням, сльозами і скорботою, немов якимись рятівними ліками. Можна в сирну седмицю відвідувати родичів, друзів, об'єднатися в братській любові за загальним столом у святкуванні і очікуванні Святої Чотиридесятниці.

Богослужіння в сирну седмицю також особливі. У них вже крім поминання рядових святих вплітаються молитвослів'я Тріоді Пісної. А на Літургіях читаються євангельські зачала, які найбільше нагадують так звані страсні Євангелія, що читаються на утрені Страсної П'ятниці. Церква немов би говорить людині, що центральною подією Великого посту є Страсті Христові і що християнин у цей період подумки, сердечно, духовно повинен заглибитись у споглядання Спокутного Подвигу Господа нашого Ісуса Христа. У середу ж (день спогади зради Юдою Спасителя) і п'ятницю (день спогаду смерті Христової) сирної седмиці Літургії і зовсім не служаться, замість них покладається богослужіння великопісне. Наприклад, читаються 1, 3, 6 і 9-й часи зі спеціальними тропарями і коліноприконними молитвами преподобного Єфрема Сирина. У саму ж неділю Сиропусну, в яку згадується Адамове вигнання з раю, на Літургії заготовлюються Агнці (Тіло і Кров Христові) для Літургій Передосвячених Дарів, які будуть служитися в середу і п'ятницю першої седмиці Великого посту. А після Літургії звершується вечірня з великим вже постовим прокимном, з читанням молитви, в якій проситься благословення на Великий піст, і з чином прощення, коли всі віруючі у храмі просять один в одного прощення, щоб, очистившись від злості і немилості, наповнені любов'ю і покаянням, зустріти початок Великого посту.

На жаль, сьогодні у святкуванні Масляної можна бачити відродження давніх язичницьких солярних (пов'язаних з сонцем) культів родючості. Коли Масляна сприймається тільки сама по собі, у відриві від Великого посту, у відриві від Христа, тоді вона перетворюється на свято догоджання плоті, фактично в гріх.

Ми ж, християни, будемо пам'ятати, що Сирна седмиця, або Масляна не існує як свято сама по собі, але є дверима у Святу Чотиридесятницю, де нас чекає Господь Ісус Христос. Нехай же Масляна для нас буде не бенкетом і пересиченням плоті, а початком весни і розквіту душі, яким є Великий піст. Це час, коли душа, нічим не обтяжена, злітає в Небеса – до Бога. 

Ієрей Андрій Чиженко