Мови

  • Русский
  • Українська

Що робити, коли життя заходить у глухий кут?

Тіло

Духівник Київських духовних шкіл архімандрит Маркел (Павука) про Іісусову молитву. 

Хто з нас застрахований від тупікових життєвих ситуацій? Усі ми схильні потрапляти у глухий кут, з якого, здається, нема ніякого виходу. Мабуть ми всі би загинули, якби щонеділі в храмі Божому не чули Євангеліє, тобто благу вість про те, як спасатися.

Парадокс, але чим ревніше людина намагається догоджати Богові, тим більше непростих ситуацій у неї виникає. «Кого люблю, того наказую», — каже Господь (див. Откр. 3: 19). Лише лежачого, тобто того, хто нічого не робить, не б'ють.

Сьогодні ми слухали Євангеліє про зцілення Спасителем двох сліпців і німого біснуватого. Сліпі йшли за Христом і благали: «Помилуй нас, Іісусе, Сине Давидів!» Христос спитав у них: «Чи віруєте ви в те, що Я можу це зробити?» Ті відповіли, що так. Тоді Христос доторкнувся їхніх очей і сказав: «По вірі вашій буде вам». І сліпці прозріли. Далі Христос іде й зцілює німого біснуватого. Той став спокійним і почав говорити. І ходив Христос по містах і селах і зцілював усяку хворобу і неміч в людях (див. Мф. 9:27–35).

Дехто із тлумачів Євангелія вбачає у проханні, з яким сліпці зверталися до Христа, зачаток Іісусової молитви: "Господи, Іісусе Христе, Сине Божий, помилуй мя грішного". На велику силу цієї молитви звертали увагу більшість святих отців Церкви.

Молитва складається з двох частин. У першій, догматичній частині ми сповідуємо божество Господа нашого Іісуса Христа, а у другій — морально-практичній — ми визнаємо свою гріховність і просимо Христа помилувати нас. Таким чином, ця молитва в духовному житті допомагає підтримувати рівновагу. Вона не дає впадати у крайнощі: гординю — від того, що ми віруємо в такого Бога, який над усіма богами Бог, і відчаю — від відчуття власної гріховності та нікчемності.

Коли сліпці з подібною молитвою підходять до Спасителя, то Він, по вірі їх, дарує їм зір.

Ми так само можемо бути сліпими, не знаючи, що робити у безвихідному становищі. Але коли ми пригадаємо, що над нами Всемогутній Бог, без волі Якого і волосина не впаде з нашої голови, і водночас критично оцінимо себе, усвідомимо, що насправді ми страждаємо  через свої гріхи, тоді Господь торкається нас Своєю благодаттю і ми стаємо зрячими, починаємо ясно бачити, куди йти.

В цю неділю ми маємо яскравий приклад духовного прозріння в особі святої рівноапостольної Марії Магдалини. Згідно церковного Передання, до свого навернення до Христа вона була великою блу́дницею, але коли благодать торкнулася її серця, то стала невідступною супутницею Спасителя. Навіть тоді, коли здавалося, що весь світ відвернувся від Христа, вона з іншими жінками  ще до сходу сонця поспішає помазати Його тіло дорогими ароматами. За це Марія однією з перших отримує радісну звістку про Воскресіння Христа.

Отже, дорогі брати та сестри, пам'ятаймо, що не буває безвихідних ситуацій. Якщо ми з Христом, то з будь-якого глухого кута є вихід, тільки б ми не втратили віру в Спасителя і разом з тим усвідомлювали свою гріховність. Амінь.

Теги

Опубликовано: вт, 06/08/2019 - 13:26

Статистика

Всего просмотров 1,340

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle