Митрополит Антоній (Паканич) про безглуздість багатьох дій. 

Біля величезної книжкової шафи в бібліотеці сидів літній чоловік. Він жадібно читав книгу, дбайливо перегортаючи сторінки. Було видно, що старий занурений в читання і ніщо не може відвернути його від улюбленого заняття.

До кімнати увійшов молодий чоловік і звернувся до доглядача. Він попросив підшукати йому розумну книгу.

Старий буркнув, що книг тут багато, одна краща за іншу, нехай сам шукає і вибирає.

На питання незнайомця, чи є у вбіленого сивинами людини улюблена книга, той відповів, що всі по-своєму гарні, кожному своє.

Юнак не вгамовувався і продовжував задавати питання. Його цікавило, скільки за своє життя книг прочитав доглядач бібліотеки і як це вплинуло на його життя.

Старий непривітно відповів, що дуже багато книг прочитав, навіть не злічити, про вплив думати ніколи, часу немає, він їх проковтує і не може дочекатися, коли будуть нові надходження, хоче ще встигнути прочитати десятки книг. Після сказаного доглядач всім виглядом показав, що він надзвичайно зайнятий і не збирається більше продовжувати розмову. 

Незнайомець окинув поглядом величезний зал з книгами, зітхнув і пійшов до виходу. Біля дверей він обернувся і сказав старому:

– Книг-ось ви багато прочитали, а от головної не подужали.

– Який це книги я не подужав?! - обурено вигукнув той, схопившись зі свого місця. Я, між іншим, прочитав абсолютно всі книги, які є в цій бібліотеці. Сотні книг. Спробуйте-но знайти такого, як я.

– А мені нема чого шукати – спокійно відповів молодий чоловік. – Головна книга та, яка змінює життя.

***

Як часто ми робимо щось автоматично, не замислюючись про сенс і кінцеву мету: працюємо, спілкуємося, ходимо в храм, молимося.

Але якщо ці дії не усвідомлені, не змінюють нас в кращу сторону, вони безглузді.

Можна прочитати тисячі книг, але якщо немає змін в серці, в житті, якщо не додається мудрості від прочитаного, то роки витрачені даремно.

Не кількість визначає, а якість.