Про найважливіший засіб проти розколу

Слово духівника Київської духовної академії архім. Маркела (Павука).

Як описується в Книзі Дій, у день П’ятидесятниці, коли святі апостоли разом перебували в Сіонській горниці, почувся шум із неба, та на них у вигляді вогняних язиків зійшов Дух Святий. Після цього вони отримали велике натхнення й дар володіння різними мовами. Усі іноземці, які прибули на свято, дивувалися, звідки апостоли можуть знати їхні мови. Дехто подумав, що апостоли п’яні, й почали насміхатися з них, що в такий ранній час вони вже напилися. Ось такою особливою й незвичною була дія Святого Духа (див.: Дії 2:1–13). 

Як ми знаємо зі Святого Євангелія, щось схоже апостоли раніше відчували на горі Фавор. Коли Господь преобразився й вони побачили нетварне світло благодаті Божої, то так були вражені дією цієї благодаті, що почали просити Господа залишитися тут жити в наметах (Мв. 17:1–4). Також за багато віків до народження Христа святий патріарх Авраам відчув сугубу благодать, коли зустрів біля Мамврійського дуба трьох подорожніх і разом зі своєю дружиною Саррою провадив для них великий щирий прийом. На думку багатьох святих отців, це було одне з перших явлень людям Святої Трійці (див.: Бут. 18:1–8). Саме цю подію зафіксував на іконі, яка лежить перед нами на аналої, преподобний Андрій Рубльов. Святий пророк Мойсей на Синайській горі теж, коли побачив славу Божу й почув голос Божий, який дав людям 10 заповідей, сповнився особливим духовним натхненням та ревністю (Вих. 19:9–20:20). Святий пророк Ілля також чув грім, бачив блискавку, шум від землетрусу, а потім відчув віяння ніжного вітру (3 Цар. 19:11–12). І саме тут перебував Господь.

Як бачимо, благодать Святого Духа може по-різному себе виявляти, але найважливіша її дія – зміцнювальна, заспокійлива, миротворна, просвітницька, надихальна. І ось саме під дією благодаті Божої, яка просвітила, зміцнила та умиротворила апостолів, вони далі сміливо йдуть із проповіддю Євангелія по всьому світові. Згідно з переданням, яке записав наш преподобний Нестор Літописець, один з апостолів, святий Андрій, дійшов сюди до київських гір, установив хрест і прорік, що тут буде велике місто й засяє багато церков.

Нині ми живемо в скрутні часи, коли йде війна та проливається кров багатьох людей. Водночас точиться палка дискусія – чия Церква істинна. Отож, між собою воюють не лише солдати, а й богослови.

У людей виникає питання: скільки це триватиме?

Можна зазначити, що це триватиме доти, доки люди не усвідомлять справжню мету життя. Більшість ставить перед собою помилкові цілі: гроші, кар’єра, влада, насолода. Але всі ці прагнення лише пробуджують звірині інстинкти, які призводять до страшних кровопролитних революцій і війн. Проте основна мета життя людини – це здобуття благодаті Святого Духа, любові до Бога й ближніх.

За свідченням святих отців, у всі часи лукавий дух через заздрість, щоб відволікти людину від цієї мети, придумує мільйон підробок благодаті, за якими ховаються різні гріховні пристрасті. Неначе рибалка, який розкидає свої сіті, щоб зловити найбільше риби, диявол за допомогою своїх хитрих сітей заманює до себе мільйони людей.

Однією з таких сітей є пиття вина. Справді, святий пророк Давид пише, що вино веселить серце людини (Пс. 103:15). Так, перше чудо, яке здійснив Христос у Кані Галилейській, – це перетворення води на вино (Ів. 2:1–11). Однак, на жаль, не всі знають міру випивки. І саме через це розпалюється гнів і руйнуються сім’ї, гинуть тисячі людей на автодорогах, дівчата та хлопці втрачають найдорогоцінніше – свою цнотливість до шлюбу, і не зберігають вірність у шлюбі.

Ще підступнішою підробкою благодаті Божої є плотська похітлива любов, яка здатна цілковито затьмарити очі закоханих; але після вгасання цього полум’я настає гірке розчарування.

Не завжди очевидно, але в боротьбі за правду, справедливість, людську гідність часто криються гнів, заздрість, гординя, осуд.

Зверніть увагу, скільки ще є витончених пристрастей, що видають себе за благодать, а насправді за ними стоїть важка духовна хвороба, яка мовою аскези називається оманою («прелестью»). Здебільшого в неї впадають ті, хто видумує якесь нове спотворене догматичне вчення або відпадає від Церкви в розбрат.

Як відрізнити дешеву підробку від освячувальної благодаті Божої?

Її вірними хранителями й накопичувачами насамперед покликані бути єпископи та священники, які мають наступність хіротонії від апостолів, добре знають Святе Письмо та свято зберігають церковне Передання й церковну єдність. Також її зберігачами й накопичувачами є всі люди, що намагаються уважно молитися, а головне – вміють прощати; які роблять добрі справи не через марнославство напоказ, а таємно; які переконані, за настановою преподобного авви Дорофея, що краще нехай постраждає якась справа, аніж я необережним словом чи дією нанесу рану своїм ближнім; хто ніколи не обманить, не вкраде, не підставить, не зрадить, хоча б увесь світ його до цього підштовхував; хто до шлюбу свято зберігає цнотливість, душевну й тілесну чистоту, а в шлюбі як зіницю ока береже любов і вірність; хто не чекає, щоб його любили, а сам намагається любити всіх; хто якщо й допускає якісь гріхи чи помилки, то не виправдовує їх, не звинувачує інших, а сам щиро кається.

Апостоли, які до Святої П’ятидесятниці були маловірами, боягузами, а один – навіть зрадником, після сходження на них благодаті Святого Духа стали такими мудрими, що словами своєї проповіді підкорили весь світ; такими відважними, що не боялися бути розірваними левами на арені римського Колізею, перепиленими дерев’яною пилою, розіп’ятими на хресті. «…Немає нічого нового під сонцем», – пише Екклезіаст (1:9–10). Нині, так само, як у стародавні часи, від нас вимагається не менше відваги, не менше віри, не менше любові.

Свято П’ятидесятниці ще називають Днем Святої Трійці або днем народження Церкви, тому що кожен християнин усвідомлює свою слабкість і навіть безсилля в боротьбі з гріхом, коли він наодинці. Однак, коли ми всі збираємося в Церкві й за образом Святої Трійці стаємо єдиним цілим, тоді за допомогою благодаті Святого Духа можемо не лише перемогти гріх, а й гори переставляти.

Нині світ усіх нас хоче пересварити між собою, щоб ми втратили єднання з Церквою та стали легкою здобиччю гріха й диявола. Якщо ми не забуватимемо стяжати благодать Святого Духа, тоді нас ніхто не зможе перемогти, і ми всі єдиними устами та єдиним серцем оспівуватимемо і прославлятимемо пречесне й величне ім’я Єдиносущної та Нероздільної Трійці, Отця, і Сина, і Святого Духа, навіки. Амінь. 

Опубликовано: пн, 13/06/2022 - 21:05

Статистика

Всего просмотров 4,756

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle