Митрополит Антоній (Паканич) про можливість змінити своє життя на краще.

Є в Писанні слова-одкровення, що виходять за рамки людського розуміння, за межі розуму і почуттів. Це слова, сказані Самим Богом. Вони вічні, незмінні, бездонні.

«Поклич до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш» (Єр. 33:3).

Про що говорить нам Господь? Що пропонується людині?

Велике і недоступне – це наше нове життя в Бозі.

Дбайливо і філігранно Бог відтворює загиблий світ, поступово воскрешаючи його заради кожної людини. Створюються неповторні світи, в які як найбільші коштовності, ми будемо поміщені в належний час.

Ми увійдемо туди повністю оновившись, одягнені в сліпучі шати нового життя.

Але для цього потрібно звернутися до Господа. Наповнитися його диханням і величчю.

Відозва до Божественного світла відкриває двері в недоступне, показує те, про що не відали раніше. 

Приходить нове розуміння, одкровення.

Бог бажає постійного спілкування з нами. Він смиренно чекає, коли ми відірвемося від справ, від спілкування з іншими, коли згадаємо про Нього і захочемо почути Його слово, пізнати Його.

Він хоче брати участь в нашому житті, наповнювати її ідеальною красою, світлом, досконалою радістю, розділяти всі наші переживання, втілювати мрії. Він пропонує нам новий рівень життя, свободу від страхів і повну захищеність.

Він чекає, щоб ми стали «богом заради Христа», який став «людиною заради нас», за словом свт. Григорія Богослова.

Але звернення Господа залишаються непочутими, ми не волаємо і не просимо, не потребуємо його, навіть не прагнемо усвідомити його безмежність.

Ми стоїмо немов самотні подорожні з запаленою свічкою вночі на березі моря, бачачи тільки його малу частину, не усвідомлюючи всього масштабу.

Всі слова Святого Письма є істиною, і якщо вони істинні, то їх потрібно неодмінно виконувати. Невтілена в життя істина стає помилкою.

Записала Наталя Горошкова