Роздуми митрополита Антонія (Паканича) у свято Стрітення Господнього. 

Для порятунку і з любові

Випадковостей немає на землі. Бо все прописано Господом. Кожна зустріч не випадкова, вона вписана в наш рятівний план.

Тому і не варто сприймати людей, з якими ми стикаємося, байдуже. Для чогось Господь привів їх на наш життєвий шлях.

У когось ми повинні чогось навчитися, а хтось, можливо, нас може чогось навчити.

Так чинили святі. Наприклад, святий Антоній Великий, перед тим як усамітнитися в пустелі, намагався вчитися всьому корисному і хорошому у людей, яких він зустрічав: спочатку жив у благочестивого старця і намагався у всьому його наслідувати, після цього жив у інших відлюдників і простих людей, вчився у кожного з них і користувався їхніми порадами.

Завжди при бажанні можна знайти, чому навчитися в іншого.

Буває, що і погана людина дає хороший урок, як не треба чинити, чи допомагає нам щось побачити в собі, можливо, погане, щоб постаратися згодом це викорінити, або вчить бути чуйним і милосердним навіть до тих, хто помилилися. 

Не для того, щоб ми сердилися і ненавиділи, посилає Господь в наше життя людей. Все відбувається для спасіння і з любові. Про це потрібно постійно пам'ятати.

Бог через невипадкові зустрічі дає нам можливість зробити добро, наблизитися до Нього. Він завжди знаходить тих людей, які потрібні саме нам і саме в цій ситуації, що склалася.

І якщо ми, наприклад, не допоможемо нужденному, то Господь йому допоможе, не залишить, знайде іншого помічника, а ось кожен з нас залишиться у відповіді за свою бездіяльність.

І все ж Господь настільки сильно любить нас, настільки добрий, благий, та уважний, що готовий постійно діяти і допомагати нам через людей. Не вийшло так, буде інакше. Його любов і милосердя воістину безмежні! 

Виконане пророцтво

Сьогодні Церква святкує Стрітення Господнє. В перекладі з церковнослов'янської «стрітення» означає «зустріч».

День Стрітення вміщає в себе безліч невипадкових зустрічей: Старого і Нового Завіту, стародавнього світу і християнства, старця Симеона і немовляти Христа.

За переказами, Симеону було більше 300 років на момент зустрічі.

І в храмі старець виявився невипадково – Святий Дух привів його.

Симеон за багато років до зустрічі перекладав Книгу пророка Ісаї і побачив загадкові слова: «Ось, Діва в утробі прийме і народить сина».

Він засумнівався, як діва може народити, і хотів виправити на «дружина». Але йому з'явився Ангел, який заборонив міняти слово і сказав, що Симеон не помре, поки особисто не переконається у виконанні пророцтва. Про це пише євангеліст Лука: «Він був чоловік праведний і благочестивий, потіхи чекав для Ізраїля; і Дух Святий був на ньому. Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» (Лк. 2, 25-26). 

І ось цей день настав. Пророцтво виповнилося, і старець міг спокійно померти. «Нині відпускаєш раба Твого, Владико…»

Нехай всі невипадкові зустрічі в нашому житті будуть тільки на спасіння як підтвердження безмежної Божої любові!

Зі святом Стрітення Господнього!

Записала Наталя Горошкова