Таїнство Хрещення завершується за певними обрядами.

Відразу ж після Хрещення священик разом з людьми співає 31-й псалом. За правилами Уставу, зафіксованими у требнику, це потрібно робити тричі – на славу Святої Трійці. Чому саме цей псалом обраний святими отцями по натхненню Святого Духа для завершення чинопослідування Таїнства Хрещення? Тому що він безпосередньо говорить нам про суть Таїнства Хрещення: про блаженство праведників, про прощення гріхів... Починається цей псалом віршами: «Блажени, ихже оставишася беззакония и ихже прикрышася греси. Блажен муж, eмуже не вменит Господь греха, ниже есть во устех eго лесть». У перекладі на українську мову ці вірші звучать так: «Блаженні ті, кому прощені беззаконня і у кого покриті гріхи! Блажен муж, кому Господь не зарахує гріха, і в устах його немає підступності». А закінчується псалом віршем: «Многи раны грешному, уповающаго же на Господа милость обыдет. Веселитеся о Господе, и радуйтеся, праведнии, и хвалитеся вси правии сердцем». У перекладі: «Багато ударів грішникові, а того, хто сподівається на Господа оточить милість. Веселіться у Господі, і тіштеся, праведні, і хваліться, всі щиросерді!». Тут святі отці і сам пророк і цар Давид говорять нам про те, що людина, яку тільки що похрестили, стає цим праведним серцем, якому належить веселитися і радіти, тому що милість Господня оточує його.

Далі священнослужитель облачає новоохрещуванного в світлий одяг (або хоча б загортає в білий рушник через брак спеціального одягу, його ще називають «крижма», в перекладі з польської мови слово «криж» позначає «хрест») і говорить: «Облачается раб Божий [раба Божия, имярек] в ризу правды, во имя Отца, и Сына, и Святаго Духа, аминь». Хор же співає тропар 8-го голосу: «Ризу мне подаждь светлу, одеяйся светом, яко ризою, многомилостиве Христе Боже наш». Тропар розкриває нам сутність цього священнодійства.

Ось що з цього приводу сказано в «Настільній книзі священнослужителя»: «Одягання в "ризу світлу" після Хрещення знаменує, перш за все, повернення людини до цілісності і невинності, якими вона володіла в раю, відновлення її справжньої природи, замутненої і спотвореної гріхом. Святий Амвросій, єпископ Медіоланський († 397), порівнює цей одяг з блискучими ризами Христа, що преобразився на горі Фавор. Христос у Преображенні явив Себе учням не в оголеному вигляді, але в одязі "білому, як світло", в нетварному сяйві Божественної слави. Не в гріху, а в раю явлена ​​справжня природа людини; і в Таїнстві Хрещення він знову знаходить своє початкове вбрання слави.

Разом з білим одягом на новохрещених покладається натільний хрест на виконання слів Христа: "Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною" (Мк. 8:34). Цей обряд не описаний в Требнику, але звершується відповідно до давньої традиції Руської Православної Церкви. Щоб не залишити цей благочестивий звичай безмовним, священик може при покладанні натільного хреста вимовляти зазначені вище слова Спасителя по церковно-слов'янськи: "Аще кто хочет по Мне ити΄, да отвержется себе, и во́змет крест свой и по Мне грядет". Можна вимовляти і інші слова: "Возлагается на раба Божия (рабу Божию, имярек) Крест – хранитель всей вселенной, Крест – сила царей и народов, Крест – утверждение верующих, Крест – слава Ангелов и поражение демонов"».

І тут завершується Таїнство Хрещення і починається Таїнство Миропомазання. Ми бачимо, на яку висоту зводиться висхідний від хресної купелі людина. Їй прощаються всі гріхи, і вона відновлюється в первозданній і святій цілісності, в тій найчистішій невинності, в якій перебували святі прабатьки Адам і Єва в раю. Вона облачається в шати світла і слави Божої, які очистили людську душу, очистили її тіло і з'єднали з Богом. Будемо ж, дорогі брати і сестри, зі всіх своїх слабких сил з Божою поміччю намагатися зберігати в житті цю святість, отриману в Таїнстві Хрещення!

Протоієрей Андрій Чиженко