У ці світлі святкові дні, згадуючи історію приходу у світ Христа Спасителя, ми також згадуємо всі поневіряння та переслідування, які довелося пережити Святому Сімейству при появі на світ Господа.

Ще до народження Спасителя Святому Сімейству довелося ховатися в печері пастухів. А практично відразу ж після народження маленького Христа, Богородиці і праведному Йосипу довелося втекти від звірств царя Ірода, який безумно наказав убити тисячі немовлят, щоб убезпечити себе від Царя, що народився, передбаченого пророками і мудрецями.

І ось зараз ми разом з нашою Церквою переживаємо щось подібне. Багатьом з нас, як колись і Святому Сімейству, теж нема де прихилити голову (Лк. 9:58), адже постійно у наших громад відбираються храми. І навіть напередодні світлого свята Різдва у нашої Церкви відібрали Успенський собор і Трапезний храм Києво-Печерської Лаври. І цілком очевидно, що на цьому все не зупиниться.

Ті, хто це свідомо творить, уподібнюються не лише безбожникам, які робили те ж саме сто років тому після кривавого більшовицького перевороту. Вони також уподібнюються всім гонителям від початку століть, у тому числі і злісному Іродові.

Крім того, порушуючи всі міжнародні норми і демократичні принципи, у Української Православної Церкви хочуть відібрати не тільки ім'я а й повністю її заборонити, а архієреїв, які в жорсткі дні війни залишалися і залишаються зі своєю паствою, позбавляють громадянських прав.

Очевидно, деяким щиро здається, що таким чином можна знищити Церкву. Їм не спадає на думку, що неможливо заборонити наших парафіян, неможливо заборонити цілий народ. Можна відібрати всі храми, можна розстріляти чи відправити у в'язниці чи вигнання все духовенство, але неможливо впоратися з церковним народом. Саме тому, що воювати з Церквою означає воювати з власним народом. Хто ж цього не розуміє, той справді сліпий.

Свого часу і цареві Іроду здавалося, що чинить він цілком мудро і продумано, але, не дивлячись на пролиті ріки крові, результат був зовсім інший.

Зараз воістину приходить час, коли «відкриються думки багатьох сердець» (Лк 5:22) і кожному християнину потрібно буде зробити вибір, з ким він: з гнаними чи гонителями, з Христом чи з Іродом.

Наталя Горошкова