Коли прийде Царство Боже?

Воно вже тут. Але не всі помітили.

Християн часто запитують, іноді щиро, іноді заради глузування, де ваш Бог, де Його Царство, чому люди нічого цього не бачать, а світ дивним чином не живе за законами свого ж Творця. Нас це може смутити: дійсно, як пояснити людині те, що насилу піддається опису і вже точно не видно фізичному зору? Та ми і не звикли задаватися такими питаннями. Віра одного разу осяяла наше серце, Господь торкнувся душі животворящим перстом, а ми запалали незрозумілою тягою до  Христа і Його дарів. Інтуїтивно віримо, боремося зі злом в собі, беремо участь в Таїнствах, намагаємося зробити світ трішки краще або хоча б не зіпсувати його своїми вчинками, але відчуваємо присутність Бога і розуміємо, куди насправді потрібно рухатися, навіть якщо регулярно робимо помилки. Найпростіше, що ми можемо відповісти: що відчуваємо Господа серцем, а до Його Царства – так добре, що де б воно не знаходилося, нам би дуже хотілося опинитися там і залишитися назавжди. Не бачать Бога ті, хто не хоче бачити, отже, світ вільних людей отримує таке життя, яке вибирає – без Творця.

Звичайно, така відповідь породить новий виток дискусії адже можливо, метою її початку і не була спроба з боку співрозмовника докопатися до істини. Наша віра багато в чому — це «прийди і побач», досвідчене осягнення невидимого через постійне глибоке переживання і зіткнення з Великим. Велике відповідає християнину передачею благодаті, що наповнює душу непередаваним станом радості, легкості, свободи, свіжості, доброти і любові. Ми розуміємо, що в Царстві Божому буде якось ось так, швидше за все, в тисячі разів сильніше, без впливу на нас світу матерії і відволікання, що відбувається в ньому.

Так званого кінця світу чекали і чекають народи абсолютно різних культур. У християн завдяки апостолу Іоанну Богослову залишилася книга Одкровення, в якій зображені події, і буквальні, і символічні, що описує часи напередодні і в момент пришестя Христа. Звичайно ж, роздуми над цією книгою і її змістом і вчора, і сьогодні породжують спроби розглянути алюзії на неї в сучасності. Люди в страсі очікують глобальних потрясінь, і ось виникла буквально з нізвідки у відносно безтурботному світі серйозна проблема, що вилилася в пандемію, більш того – супутні їй зміни в економіці планети, взаєминах суспільства і держави, в людях, врешті-решт. Що, фінал близький і скоро настане Царство Боже? Може, і так, а може, і ні.

Іоанн Хреститель почав свою проповідь словами: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мф. 3:2). Дві тисячі років тому – і воно наблизилося, але так і не настало? Про що він взагалі? Пророк говорив про царство, яке вже незабаром повинен був відкрити людям Христос. І ось на проповідь виходить Спаситель, але Він раптово говорить абсолютно незрозумілі людям слова: «Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21). Яке царство може бути всередині мене, абсолютно звичайної людини, зростом нижче двох метрів, в ширину і того менше? Апостол Павло пояснює, що «Царство Боже не їжа і пиття, але праведність і мир і радість у Святому Дусі» (Рим. 14: 17), тобто не матерія, а... стан. І Царство Боже, як каже Христос, не настане помітним чином. І, очевидно, воно настане для кожного свого часу. Адже «Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього» (Лк. 16:16). Тобто вже дві тисячі років як у кожної людини (тільки вдумайтеся, скільки епох змінилося) така можливість була, є вона і у тих, хто нині живе.

Прихід Царства Божого відбувається в серці конкретної людини разом зїї покаянням і плачем про гріхи, очищенням від зарази пристрастей, прийняття благодаті Святого Духа від милосердного Бога. «Є деякі з тих, що стоять тут, які не скуштують смерті, як вже побачать Царство Боже, що прийшло в силі» (Мк. 9: 1), – говорив Христос учням перед подіями Преображення. І згодом прагнення побачити Царство Боже породило цілий рух ісихастів в християнстві, що також жили в різний час і бачили Царство, яке прийшло персонально для них.

Бог поза часом, і Він обов'язково прийде до нас, варто тільки покликати. Благодать, що запанує в нашому серці вже зараз за допомогою молитви, таїнств і добрих справ і є відчуття цієї невидимої і бажаної Небесної держави. Дай Бог, щоб її обриси ставали куди ясніше з кожним днем нашого земного життя, поставали у всій красі і величі в його фіналі.

Володимир Басенков

Теги

Социальные комментарии Cackle