Відповідає священик Андрій Чиженко.

17 січня, в неділю, Православна Церква святкує Собор сімдесяти апостолів. Це не якісь міфічні персонажі з незрозумілими іменами, а живі люди, які, незважаючи на морок язичництва і на фанатичну ненависть іудеїв до Спасителя, віддавали Богу свої життя, щоб кожним подихом і кожною миттю послужити Всевишньому.

Кожен з цих людей став свічкою, запаленою від Сонця Правди - Христа Бога нашого. І ці свічки просвітили багато народів світлом Христової віри. Вони хрестили, проповідували, ставили хрести, служили, зціляли, освячували храми, утверджували Церкви, перемінювали Божественною благодаттю всю ойкумену-всесвіт з похмурого і пристрасно-грішного і язичницького в світлий і спасительний християнський світ. Апостоли немов цілющі ліки, дані Богом, розтеклися по артеріях людства, і Господь саме за допомогою апостолів - провідників Божественної благодаті - зцілив і продовжує зцілювати нас, мільйони і мільйони людей, які померли, які живуть і будуть ще жити.

Причому серед апостолів від сімдесяти були абсолютно різні люди. Родичі Христові - апостол Яків, брат Господній, перший Єрусалимський єпископ, Клеопа, молодший брат святого праведного Йосифа Обручника і апостол Симеон, син Клеопи. Серед апостолів від сімдесяти були представники древнього священичого роду - Варнава та Іоанн, який став згодом святим апостолом і євангелістом Марком, учень святого Іоанна Предтечі Фадей. Але в той же час був і еллінський лікар Лукіан, освічений світлом Христової віри і відомий нам вже як апостол і євангеліст Лука. Був також і простий побожний раб Онисим, якого хрестив святий первоверховний апостол Павло. Тут також хочеться згадати і інших апостолів, таких як святий Діонісій Ареопагіт, якому приписують важливі богословські твори «Про Небесну ієрархію», «Про церковну ієрархію», «Про Імена Божі», «Про містичне богослов'я» та інші, і римлянин святий апостол Єрм, який створив знамениту в часи перших століть християнства книгу «Пастир».

Цікаві також житія рівноапостольних чоловіка та жінки, які служили Господу, Богу і Спасу нашому Ісусу Христу.

Наприклад, святий праведний Йосиф Аримафейський. Він, сповідувати себе учнем Христовим і послужив Спасителю під час хресних страждань і при похованні Його Пречистого тіла, був гнаний іудеями і змушений був утікати дуже далеко - на Британський півострів. В Англії він шанується як апостол цієї країни.

А інший праведник - Никодим, який згадується в Євангелії в так званій бесіді з Никодимом (Євангеліє від Іоанна, 3-тя глава), за сповідництво віри в Христа-Месію і участь в похованні Спасителя також був вигнаний з Іудеї.

Цього ж Никодима від гніву іудеїв переховував вчитель святого первоверховного апостола Павла - святий Гамалиїл, згадуваний в Святому Письмі (Діян. 5: 34-40). Відомо, що після мученицької кончини святого апостола і первомученика Стефана Гамалиїл взяв на себе сміливість і поховав його в своєму маєтку.

Цікава і доля митаря Закхея, що згадується в 19-тій главі Євангелія від Луки. Після покликання його Спасителем Закхей вірно служив Богу. Був учнем святого первоверховного апостола Петра, який висвятив його на єпископа Кесарії Палестинської.

Захоплюючі також житія і інших апостолів від сімдесяти і чоловіків, і жінок рівноапостольних.

Все це ті краплі життя людей у ​​Святому Дусі, з яких складається океан євангельського благовіствування для людства - для всіх нас.

Все це були живі люди. Вони грішили, були схильні до різних пристрастей. Але їхні серця наполегливо шукали Бога. І Він з'явився до них і врятував їх. І після цього переломного моменту ці люди поклали своє життя в жертву Йому і стали Його служителями, Його апостолами, Його посланцями.

Ось і нам, кожному з нас, потрібно зупинитися, прокинутися від суєти і запитати: «Боже, ось я стою перед Тобою. Що мені робити? Як виконати Твою волю? Що мені робити з собою? І як мені далі жити ... з Тобою?»

Адже в якомусь сенсі і ми є «апостолами»-посланцями, ми чомусь Богом послані в цей світ, щоб виконати Його благу волю.

Святі апостоли, моліть Бога за нас!