Мови

  • Русский
  • Українська

«Горе тому, хто бореться з Церквою» – митр. Антоній (Паканич) про захоплення Успенського храму розкольниками

Тіло

Коментар Управсправами УПЦ Митрополита Бориспільського і Броварського Антонія (Паканича) з приводу агресивних дій активістів т. зв. «ПЦУ».

- Владико, днями відбулося захоплення Успенського храму в с. Погреби Броварського району Київської області прихильниками розкольницької ПЦУ. Парафіяни Української Православної Церкви просили поліцію опечатати храм до рішення суду, але прохання проігнорували. Яка ситуація на сьогоднішній день? Прокоментуйте, будь ласка, як правлячий архієрей даної єпархії.

- Храм Успіння Пресвятої Богородиці вже піддавався спробам захоплення і був закритий за домовленістю сторін. Віроломне захоплення сталося 24 серпня 2019 року о 19.00 за участю близько 100 осіб. Рейдери зламали двері і захопили церковне приміщення, мотивуючи це тим, що не збираються чекати рішення суду про те, кому належить храм. Як можна прокоментувати розбій? Ми будуємо, розбійники захоплюють. Наші плоди – побудовані храми, відбудовані монастирі. Їх незмінні плоди – заволодіння чужим майном, блюзнірство, брехня і побої. Вони були і залишаються ворогами Христа і Його Церкви. «Стережіться лжепророків, які сходять до вас в овечому одязі, а всередині суть вовки хижі. По плодах і дізнаєтеся їх... не може дерево добре приносити плоди пагані, ні дерево пагане приносити плоди добрі» Мф. 7: 15-18).

– Владико, сьогодні прихильники ПЦУ борються за визнання своїх дій, хіротоній. Але як можливе визнання і узаконення зла, розбою, брехні, крадіжки?

– Ніяке визнання не скасовує суті. Навіть якби хтось би їх визнав, то це за фактом був би тільки політичний хід виключно в політичній площині. Визнання для прихильників ПЦУ – це політичний акт, а не шлях до церковної єдності, задоволення своїх амбіцій і пристрастей, а не крок до смирення і примирення, служіння брехні, а не Богу. Визнання не дає святості. Святість дають Христос і Його Істина, від яких вони відреклися. «Ніхто не може служити двом панам: бо або одного буде ненавидіти, а іншого любити; або одному стане старатися,а про інше недбало. Не можете служити Богу і мамоні» (Мф. 6:24). Свій вибір, на жаль, прихильники ПЦУ зробили.

І останні їх дії в Успенському храмі тільки підтверджують це: значна частина розкольників перебувала в серйозній стадії алкогольного сп'яніння, зі слів парафіян, а на прихрамовій території були розкидані порожні пляшки з-під алкогольних напоїв. В такому дикому вигляді проходять їх «богослужіння».

Ніколи розбещеність, гордість, зарозумілість і прагнення до панування не були християнськими чеснотами.

Церква – це місце поклоніння, а не жалюгідна карикатурна подоба, Церква – це годувальниця, що живить нас благочестям, а не бар для розпивання напоїв, Церква – це дім Божий, а не розбійницький притон. Церква - Це Божий град, де мешкає його народ: «річкові потоки веселять град Божий, святе житло Всевишнього. Бог посеред його...» (Пс. 45:5-6). За допомогою хрещення ми стаємо його громадянами. І горе тому, хто буде руйнувати цей град і виганяти його жителів.

Нам, вірним чадам Христової Церкви, боятися нічого. Боятися повинні ті, хто борються з Церквою і Її Творцем.

У вирі спокус врятувати може тільки сила Христова, за яку всім нам слід триматися.

Беседовала Наталя Горошкова

Теги

Опубликовано: пн, 26/08/2019 - 22:09

Статистика

Всего просмотров 4,227

Автор(ы) материала

Реклама

Реклама:
Социальные комментарии Cackle