Головне правило переможця
Думки митрополита Антонія (Паканича) в день Собору новомучеників і сповідників Руської Церкви.
Колись мені довелося служити на Свято новомучеників і сповідників Церкви Руської в Бердянську.
З цим містом пов'язані кілька імен новомучеників, які постраждали під час радянських гонінь за Христа.
У кожного своя зброя
Збереглися відомості про їх життя, подвиг і останні дні. Особливо цінні деякі епізоди з життя священномученика Михайла Богословського, якими я б хотів поділитися.
У 1930-х роках практично всі храми в Бердянську були закриті або захоплені обновленцями. Залишався діючим лише один-єдиний Покровський храм, в якому і служив отець Михаіл, підтримуючи і до останнього моменту допомагаючи настоятелю цього храму протоієрею Віктору Кіранову.
Але наприкінці 30-х рр. влада вирішила закрити і цей храм, останній оплот віруючих. Отець Михаіл разом з іншими священиками і настоятелем захищали свою церкву, але незабаром і вони були заарештовані і ув'язнені.
Отця Михаіла у в'язниці жорстоко катували. Під час допитів священик не переставав молитися, осіняючи себе, час від часу, хресним знаменням.
Слідчий приходив в лють кожен раз, коли бачив, як священик хреститься, і вимагав, махаючи перед його обличчям наганом, щоб той перестав це робити.
На що о. Михаіл відповідав: «у вас свою зброя, а у мене своя».
Висота смирення
У 1939 р. священика засудили до п'яти років ув'язнення у виправно-трудовій колонії в Новосибірській області.
О. Михаіл важко хворів у в'язниці, а в таборі у нього ще більше посилилася хвороба і з'явилися найгостріші нестерпні болі.
До цих випробувань додалася ще одна. Один з ув'язнених вибрав отця Михаіла своєю жертвою і почав знущатися над ним: виривав волосинки з голови, брів, вій, коли ніхто не бачив.
Один із наглядачів побачивши понівечене обличчя священика, прийшов в жах і зажадав сказати, хто це зробив. Але отець Михаіл відмовився видавати свого мучителя.
Ув'язнений, що знущався над священиком, був настільки вражений його лагідністю і смиренням, що впав перед ним на коліна і зі сльозами просив вибачення в скоєному.
Вінець
Помер отець Михаіл в 1940 р. в таборі.
Протоієрей Віктор Кіранов, свідок подвигу і останніх днів життя святого, писав своїм рідним: «Я живий і здоровий з великої милості Божої і заступництва угодників Його, в тому числі і вважаю нашого преподобного отця Михаіла. Життя останнього було таке, що якщо віра не марна – а вона, без сумніву, істинна, то він, за аналогією з усіма святими, без сумніву, предстоїть біля Престолу Всевишнього у всій славі свого славного житія».
Правило переможця
Життя і подвиг священномученика Михайла Богословського, як і безлічі інших сповідників і новомучеників, втілюють в життя слова, які заповів нам апостол Павло: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром».
Це єдино вірне правило істинного переможця. Переможця у Христі.
Коли ми, стикаючись з образами або приниженнями, піддаємося цьому почуттю: гніваємося, злимося, бажаємо помститися ворогові, тоді ми переможені злом. Ми програли. Але якщо ж замість зла продовжуємо робити добро, незважаючи на всі спокуси і труднощі, то стаємо істинними переможцями.
Це треба звести і в наше з вами правило. Не будемо платити ударом за удар, образою за образу, наклепом за наклеп.
Перемагаючи, роблячи зло, ми втрачаємо у Христі і граємо на руку духам темряви.
Записала Наталя Горошкова
Опубликовано: пт, 05/02/2021 - 19:11