Ця могутня сила – радість. 

Як співається в тропарі Благовіщення Пресвятої Богородиці:

«Днесь спасения нашего главизна, и еже от века таинства явление, Сын Божий, Сын Девы бывает,  и Гавриил благодать благовествует, тем же и мы с ним Богородице возопиим: радуйся, Благодатная, Господь с Тобою». Тут ми читаємо слова, сказані святим Архангелом Гавриїлом при зустрічі з Дівою Марією (див. Лк. 1:28). Ті ж слова вимовила пророчо наповнена благодаттю Святого Духа свята праведна Єлизавета – мати святого Іоанна Хрестителя при зустрічі з вагітною  Пресвятою Богородицею (див. Лк. 1:42). І немовля Іоанн в утробі її радісно заграв. Слова Архангела Гавриїла складають основу великого співу, який відомий під назвою «Пісня Пресвятій Богородиці». Це молитвослів’я звучить так: «Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою, благословенна ти поміж жінками, і благословенний плід утроби твєї, яко Спаса народила єси душ наших».

Ось і ми, православні християни, повинні вміти радіти від того, що Господь з нами. Від того, що Він печеться і піклується про нас. Від того, що Він зійшов з Неба, змирився, став людиною, щоб нас на Небо звести.

У підкладці будь-якої скорботи і будь-якої хвороби православний християнин повинен відчувати велику радість про Христа воскреслого. Адже невипадково преподобний Серафим Саровський зустрічав кожного, хто приходив до нього, вигуком: «Радість моя, Христос Воскрес». Зустрічав так цілий рік! Вдумаємося тільки: скільки страждаючих, сумних, зневірених людей приходило до нього. І цим великоднім привітанням-вигуком він немов би струшував їх і говорив їм: «Не смійте сумувати! Не можна! Христос Воскрес саме для тебе! Радуйся! Увійди в цю радість!»

І хочеться тут згадати слова нашого Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія: «що таке мої скорботи і хвороби, якщо Христос прийшов у світ, щоб мене врятувати».

Тому, дорогі брати і сестри, будемо радіти, не веселитися шалено, але радіти зі страхом Божим від того, що Господь з тобою, і зі мною, і з нами. Адже, по суті, в основі скорбот Великого посту радість Воскресіння Христового, і за Голгофою буде Великдень, а за смертю – зустріч з Богом і вічне життя з Ним. А в останні часи, після приходу антихриста, прийде Господь наш Ісус Христос і переможе його. І відкриється новий гірський град Єрусалим, де святі будуть жити з Богом.

Нехай же ця радість Благовіщення Пресвятої Богородиці, що стає великодньої радістю, нас не покидає ніколи. А Великий піст – це щаблі, які потрібно пройти, щоб увійти в цю радість гідно.

«Богоро́дице Де́во, ра́дуйся, Благода́тная Мари́е, Госпо́дь с Тобо́ю, благослове́нна Ты́ в жена́х, и благослове́н пло́д чре́ва Твоего́, я́ко Спа́са родила́ еси́ ду́ш на́ших».

Ієрей Андрій Чиженко