Відповідає Андрій Музольф, викладач Київської духовної академії.

Про особистість Розсудливого розбійника в церковній традиції не дуже багато інформації. Так, за переказами, відображеним в апокрифічних Євангеліях, цього розбійника звали або Дисмас, або Тит. У нашій давньоруській традиції він іменується Рах.

Чи можна йому молитися як святому? З одного боку, не кожному святому ми можемо молитися з тієї простої причини, що не знаємо імена всіх святих. А в церковній молитовній практиці прийнято звертатися в молитві перш за все до особистості: ми молимося не чомусь, але комусь, і саме в цьому наша відмінність від язичників. З іншого ж боку, кожен святий – це приклад для всіх нас. І розсудливий розбійник теж є для нас прикладом, причому прикладом досить яскравим.

Образ розсудливого розбійника – це образ каяття, образ віри в Бога і надії на його всепрощаючу милість. Не дарма в молитвах, що читаються нами перед Святим Причащанням, ми звертаємося до Бога: «не яко Іуда, але яко розбійник сповідаю тебе». Фактично образи Іуди і розсудливого розбійника – два протилежних образи того, як ми можемо ставитися до Христа: образ зради і неприйняття, з одного боку, і образ віри і поєднуваного з нею щирого каяття і зміни – з іншого.

Таким чином, якщо ми в своїх молитвах звертаємося до Розсудливого розбійника, не знаючи навіть при цьому його імені, нічого поганого, сподіваюся, в цьому немає.