Відповідає ієрей Андрій Чиженко. 

Святитель Іоанн Златоуст називав Псалтир словом Духа Святого. Святитель Василій Великий говорив про ньго наступне: «...є книгою, по-перше, яка показує вчення Одкровення в житті, а по-друге, допомагає здійснити це... Книга псалмів охоплює все, що представляють всі інші священні книги. Вона пророкує про майбутнє, і приводить на пам'ять колишнє, і дає закон для життя і правила для діяльності». Тобто Псалтир відкриває нам закони небесного життя, але, за словом Вселенського вчителя Церкви, не тільки відкриває, але і вчить нас їм. Вчить православного християнина осягати їх і досягати їх, щоб з Божою допомогою йти вірною дорогою до спасіння в земному житті.

Святитель Амвросій Медіоланський писав наступне: «У всьому Святому Писанні дихає благодать Божа, але в солодкій книзі псалмів вона дихає переважно».

Чому ж саме «Блажен муж» (псалом названий так по початку першого вірша) є першим псалмом?

Тому що він гранично ясно говорить про ту істину, що закон Божий (заповіді Господні) – головна суть життя кожної людини і всього сущого. Мало того, вони є джерелом цього життя. І муж (тут мається на увазі кожна людина, не тільки чоловік, а й жінка), який намагається жити за заповідями Божими, отримує вищу радість – блаженство. Його ще святі отці називали уподібненням божеству. Людина, яка намагається втілювати у своєму земному існуванні Закон Божий, буде «як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в́яне його, і все, що він чинить, щаститься йому» (Пс. 1:3). Тобто ця людина, немов би підключена до джерела Божественної благодаті, як дерево, що росте на водному джерелі, буде мати в собі полнокровне життя таке, що навіть маленький лист на даному дереві не засохне, не вмре і не відпаде. Тому що Бог буде животворити його. А нечестиві і грішники – всі ті люди, які не виконують закон Божий, повні у собі смерті, адже по своїй волі відділені від Бога – єдиного Джерела життя для всього сущого. Вони не живуть, але вмирають «Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває»(Пс. 1:4). Такі люди, що прагнуть до гріха і відкидають заповіді Божі, говорить нам даний псалом, вже мерці. Не просто вмирають, але вони як прах, як полова, яку розвіяв вітер. І вони зникають, що, по суті, сталося, наприклад, з хананеями і з багатьма іншими народами, які не пізнали істинного Бога.

Тому псалом і закінчується словами «дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине»(Пс. 1:6). І це само собою є логічним, органічним висновком даного псалма.

Бо Господь устами святого псалмоспівця Давида й каже нам: «та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує» (Пс. 1:2). Отже, ми повинні вчитися закону Господню день і ніч, щоб здобути вічне життя і спасіння. І тоді дерево нашої душі буде напуватися джерелами водними Святого Духа. Воно стане живитися ними.

І перший вірш першого псалма, виходячи з усього вищесказаного, звучить потужним закликом до вивчення і створення закону Божого, Його заповідей: «Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків...» (Пс. 1:1).

Досить складним для тлумачення є наступний вірш псалма, який церковно-слав“янською звучить так: «Сего ради не воскреснут нечестивии на суд, ниже грешницы в совет праведных» (Пс. 1:5). Святі отці, зокрема блаженний Феодорит Кирський, святителі Василь Великий та Іоанн Златоуст, пояснюють це місце наступним чином. Тут жодною мірою не говориться про те, що грішники не воскреснуть. Вони воскреснуть у Друге пришестя Христове, яке здійсниться при кончині світу. У псалмі сказано про те, що нечестиві не воскреснуть на Суд, тобто вони не матимуть потреби в суді, тому що нечестя їх настільки явно, що вони будуть відразу засуджені. Вони воскреснуть на Суд не для розгляду, але для того, щоб почути праведний вирок. І після вони не зможуть воскреснути – увійти в світ праведників. Але воскреснуть для вічного життя – муки в пеклі.

Святі отці писали також, що перший псалом є підставою всіх псалмів, тому що наставляє всіх людей до творіння богоподібних чеснот і наближає до блаженства вічного життя: тому і починається від блаженства.

У богослужбовій практиці Церкви саме з першого псалма починається седмічне коло співу і читання Псалтиря на службах. Перша кафізма, що починається зі стихословия «Блажен муж», поміщена на недільній(за церковним Статутом неділя – перший день тижня, який починається з недільної вечірні) всеношній після проголошення великої єктенії.
Перший псалом є дверима в Небо, яке відкривається нам при читанні Псалтиря. Увійдемо ж зі страхом Божим в ці двері, щоб знайти нетлінні скарби і вічне блаженство!

Поспішимо ж тут, на землі, виконувати заповіді Божі, будемо збирати їх у житті «аніж тисячі золота й срібла»(Пс. 118: 72), бо саме в них рятівне життя для людей. 

Ієрей Андрій Чиженко