Для чого Господь нам дав ще один день?

Коли ти читаєш Євангеліє, не роби це формально. Скажи собі: «Яким чином мене стосується те, про що йдеться тут? Чим це підходить саме мені? Як це можу я пристосувати до свого особистого життя?» Христос каже: «Все, що хочете, щоб зробили для вас, робіть і ви іншим». Перенеси цю Христову істину в свої відносини і розмірковуй так: тобі б це сподобалося? Тобі б сподобалося, наприклад, під час розмови, під час дружньої прогулянки бути в підозрі? «Чому ти пішов туди? Чому мене залишив? У тебе є хоч щось в голові? Чому так приховано говориш по телефону? Чому ти звідти повернувся?» Суцільні підозри і недовіра. Так ні в чому не досягнеш успіху. Любов завжди супроводжується свободою.

Я тебе люблю і надаю тобі свободу чинити так, як хочеш. І ти кажеш: «Стільки любові! Так роблячи, я тебе люблю ще більше, адже ти мене поважаєш».

У всякому разі так чинить Бог. З повагою ставиться до кожного моменту нашого життя. Нам дозволяє діяти вільно. І нам за це не мстить. Дозволяє тобі вчинити гріх, будь-яку твою дію, допускає, щоб ти віддалився, і знаєш, що каже? Кожен день сходить Сонце для всього світу. Хіба схід сонця не є любов'ю? Кожен день, коли сходить сонце, – це немов би Бог тобі знову говорить: «І сьогодні Я тебе теж люблю. Даю тобі інший день. Не просто, щоб ти зранку з'їв свій сніданок і почав радісно свій день тощо, але отримав ще один урок і подумав: якщо Господь дав мені ще один день, значить, Він любить мене. Мене. Мене, який вчора був переповнений егоїзму, злоби, заздрості, помсти, засудження і всього того, що задовольняє мій егоїзм, мій нарцисизм». Однак, Христос дозволив і сьогодні сонцю світити над землею, я побачив цей світ, і вже інший настав день. І цим усім Господь нам хоче сказати: «І сьогодні я знову-таки тебе люблю. Забудь те, яким ти був вчора. Сьогодні даю тобі новий день з правом вибору. Коли падає дощ, він не розрізняє поганих і хороших, але капає на всіх. На всі будинки, на всі поля, всюди». Бачиш? Сказано: «Отже, будьте милосердними, як і Отець ваш милосердний». Годиться тобі мати любов до всіх, доброту, проявляти милосердя до інших, розуміння. Подумай про ці прекрасні речі!

Але наскільки вони одночасно і складні. Ти мене не знаєш і думаєш, може, я так кажу про це, бо переживаю все на своєму особистому досвіді. Одна людина, яка мене добре знає, розуміє, що я не точно такий насправді, в моєму особистому житті деякі речі йдуть по-іншому. Я розумію і приймаю, що в моєму житті не так, але, читаючи про людей справжньої любові і бачачи все це своїми очима, прийшов до висновку, що так було б добре. Це було б правильно і чудово. Я зрозумів це, незважаючи на те, що не живу цим, адже якщо не любиш, то захворієш, втомишся, змучишся. Ти невільний тоді, коли не любиш, не можеш навіть і заснути.

З книги о. Андрія (Конаноса) «Любов назавжди»

Переклад з новогрецької Сергія Рудька