Митрополит Антоній (Паканич) розповів про головну умову спасіння. 

Догмат про боголюдство Господа нашого Ісуса Христа і про його безсіменне втілення від Пресвятої Діви Марії є основоположним і визначальним критерієм християнської віри.

Історія про добру звістку Архангела Гавриїла Діві Марії – це не красива легенда, а безмірно велика подія – найголовніша угода про спасіння людини, свідчення висоти віри, найвищої її точки, за людськими мірками.

І якщо ми не віримо в те, що це дійсно було, що Христос є істинний Син Божий, що втілився від Пресвятої Діви, то безглузда наша надія на спасіння.

Віра народжується з повної довіри. Творіння, що вийшло з рук свого Творця, має беззастережно довіритися своєму скульптору і зодчому, єдиному, що має владу створювати. В іншому випадку відбувається розрив творчого зв'язку між ними, і створений для вічності посуд вмить робиться крихким, неміцним і кволим, приреченим на швидке неминуче руйнування. 

Благовіщення – це свято довіри Богу. І велика подія, що відбулася в той день свідчить про це.

Здатність цілком довіритися Богу ми споглядаємо в Матері Божої, яка всім серцем, всім своїм єством повністю зуміла довіритися Йому і вказала нам своїм прикладом шлях до спасіння: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!...(Лк.1:38)

Все, що послано нам Богом, завжди має свій сакральний, прихований сенс, а також видиме значення. Щось ми розуміємо, за своїм людським розумінням, а щось не в змозі осягнути, але це нерозуміння не повинно стати приводом для неприйняття.

Кожен штрих в нашому портреті, кожен кадр нашого життя підпорядковані вищому змісту, масштабній ідеї, генеральній лінії.

І тільки Одному Всевишньому відомий весь сценарій і повний обсяг подальших подій.

Наше завдання – добровільне підпорядкування своєї волі і бажання Його святій волі.

«Він перебуває невидимим, цілком незбагненним... володіє мною, не знищуючи моєї вільної волі, захоплюючи її в Свою волю невимовною святістю Своєї волі», – пише свт. Ігнатій Брянчанінов.

Тому Благовіщення – це ще й свято безумовної свободи. Без вільної людської згоди Божої Матері було б неможливе втілення Сина Божого.

Без добровільної жертви Спасителя не було б життя вічного для нашої душі.
Син Божий по своїй волі став людиною заради любові до кожного з нас.

Заради кохання Він втілився і прийняв людське єство, заради любові помер справжньою людською смертю. Христос приніс цю страшну і незбагненну жертву, щоб наблизити людину до Бога, щоб зробити нас із смертних людей боголюдиною, яка живе вічно.

Любов – умова нашого існування, це природне середовище для наших душ.
Любов обіймає і пов'язує всі чесноти в один великий пахучий букет неймовірної краси. Тільки любов'ю розбиваються всі гріховні узи і виконуються всі закони.

Не обкрадайте себе на справжню любов, що веде до довіри до Бога, не знецінюйте своє життя, закриваючись Від вічності, не позбавляйте себе ні з чим не порівнянної радості, яка дається лише тим, хто не побоїться одного разу довіритися Богу.

Записала Наталя Горошкова