О. Валентин Марчук: Тенденція переходів парафій УПЦ до т.зв. УПЦ КП на Волині — штучно перебільшена

Останнім часом у деяких ЗМІ штучно «підігрівається» тема переходів парафій УПЦ до т.зв. УПЦ КП. Говорячи про «масовий» та «добровільний» перехід парафій Української Православної Церкви, проблема явно перебільшується. Про реальну ситуацію в регіоні — голова інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук спеціально для порталу «Православне життя».

— Отче Валентине, розкажіть, будь ласка, про випадки переходу храмів УПЦ до т.зв. УПЦ КП. Чи є ця тенденція поширеною?

— Дана тенденція абсолютно не є поширеною. Більше того, у двох випадках із трьох йдеться не про перехід, а про захоплення храмів.

— Чи не могли б Ви про це розповісти детальніше?

— Звісно. Розглянемо кожен конкретний випадок. До прикладу, візьмемо село Печихвости. Там відбулося захоплення храму представниками УПЦ КП. Про те, що цей перехід не був добровільним, свідчить хоча б той факт, що громада залишилася. Зараз відбуваються служби прямо у сільській хатині, з якої громаду, однак, намагаються «витурити» ті, хто захоплював храм. Нині невідомо, чим завершиться дана ситуація.

Не меншої уваги заслуговує і протистояння в с. Угринів, що на Горохівщині. Там, за підбурюванням депутата обласної ради пана Турака, відбулося силове захоплення храму. Більш того, сам пан Турак пиляв замки на церкві. Агітуючи до подібної діяльності своїх друзів з інших населених пунктів Горохівського району, він, імовірно, розраховував на повторення подібного сценарію. Проте люди не повірили, та ситуація залишилася стабільною.

 

До прикладу, в одному з сіл проводилася агітація проти УПЦ та заклики до переходу громади до УПЦ КП. Однак після того, як сільська голова дізналася, що її просто-напросто дурять, вона заявила про недоцільність будь-яких «референдумів» щодо передачі храму представникам УПЦ КП. Оскільки священик і недільну школу відкрив, і воїнам, постраждалим в АТО, активно допомагав, очільниця населеного пункту зрозуміла, що її вводять в оману, зводячи наклеп на священнослужителя.

Єдина ситуація вільного переходу громади відбулася у с. Стрільче на Горохівщині, де сам священик піддався на згадані заклики. Проте, якщо проаналізувати його шлях у Церкві, мотивація стає зрозумілою. Спочатку він служив в УПЦ КП, потім перейшов до УПЦ, а нині знову повернувся до УПЦ КП. Тому річ іде про позицію перебіжчика та особистісний фактор, а не свідомі релігійні чи навіть ідеологічні мотиви.

— Тож, можна дійти висновку, що тенденція переходу парафій УПЦ до УПЦ КП перебільшена представниками останньої?

— Так і є. Наведені приклади яскраво демонструють цю інформаційну маніпуляцію.

— Отче Валентине, а чи ведеться якась робота щодо повернення відібраних храмів?

— Так. У цьому напрямку активно працює як юридичний, так і інформаційно-просвітницький відділ. Крім того, ми отримуємо велику підтримку від Керуючого справами УПЦ митрополита Антонія та Митрополії загалом. До прикладу, стосовно «угринівської справи» був поданий позов, а проти депутата Турака порушили кримінальну справу, як зазначив у нещодавній розмові губернатор, посилаючись на очільника Волинського обласного УМВС. Тож віримо, що з Божою поміччю нам вдасться владнати ситуацію та повернути захоплені храми.

Опубликовано: ср, 28/01/2015 - 13:38

Статистика

Всего просмотров 182

Автор(ы) материала

Социальные комментарии Cackle